Справа № 2-3307\09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 березня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Ізмайлової Т.Л.

при секретарі Мозговій Є.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа», про стягнення страхової виплати, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 27.03.2007 року між ним та ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу. 22.07.2007 року автомобіль було викрадено громадянином ОСОБА_2, який через годину після незаконного заволодіння автомобілем, попав в ДТП та загинув. Позивач звернувся до ЗАТ «УСК «Княжа» із заявою про виплату йому страхового відшкодування, оскільки автомобіль після ДТП відновленню не підлягає, але йому було відмовлено. Позивач вважає такі дії відповідача незаконними та таким, що порушують його права, тому він просить стягнути страхове відшкодування та відшкодувати судові витрати.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що автомобіль було викрадено внаслідок необережної, недбалої поведінки позивача по відношенню до застрахованого майна, оскільки позивач залишив ключі від автомобіля на видному місці без нагляду , в присутності сторонніх осіб, що створило можливості для його викрадення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає що позов задоволенню не підлягає, так як в судовому засіданні встановлено наступне.

27.03.2007 року між ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу - автомобіля марки ДЕУ Ланос р.н. НОМЕР_1 , водія та пасажирів від нещасних випадків, страхова сума становить 47935 грн., вигодонабувачем за договором було призначено ВАТ «Банк «Фінанси та кредит».

Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про страхування» договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Вищевказаний договір страхування було укладено відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту.

При укладанні договору страхування позивач був ознайомлений і згодний з правилами страхування, про що свідчить його підпис у договорі. Тому твердження позивача, що він не знайомий з правилами страхування є неправдивими.

Відповідно до п.25.3 договору страхування, п.11.1 Правил страхування, якщо настала подія, яка може бути визнана як страховий випадок, страхувальник зобов'язаний негайно повідомити про подію правоохоронні органи чи інші компетентні органи.

ОСОБА_1 не повідомив негайно правоохоронні органи про факт незаконного заволодіння автомобілем «Део ланос» дн НОМЕР_1, 21.07.2007 року автомобіль було викрадено громадянином ОСОБА_2, 27.07.2007 року ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів, тобто через тиждень.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.25.3 договору страхування та п.11.1 Правил страхування.

Крім того, відповідно до п. 19.5.6 договору страхування, страхувальник зобов'язаний ставитись до застрахованого транспортного засобу так само, якби він не був застрахований.

Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1, вніч з 21.07.07 р. на 22.07.2007 р. він прийшов до свого знайомого ОСОБА_3 - в квартиру АДРЕСА_1 , де ОСОБА_3 з незнайомими ОСОБА_1 особами розпивали спритні напої, серед яких був і ОСОБА_2 Вони всі разом розпивали спиртні напої. ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він коли прийшов , положив ключі від автомобіля на холодильник.

Далі слідством встановлено, що ОСОБА_2 приблизно о 03.00 год. заволодів ключами від автомобіля, поїхав кататись, після чого о 4.20 год. попав в ДТП , пошкодив автомобіль, а сам від отриманих тілесних ушкоджень помер. За таких обставин не можна навіть виключати і таке, що після розлиття спиртних напоїв ОСОБА_1 сам особисто дозволив ОСОБА_2 покататись.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача , що автомобіль ОСОБА_1 було викрадено внаслідок необережної, недбалої поведінки самого ОСОБА_1 по відношенню до застрахованого майна, оскільки позивач залишив ключі від автомобіля на видному місці без нагляду , в присутності сторонніх осіб, що створило можливості для його викрадення.

Такий висновок не протирічить висновку правоохоронних органів, незаконне заволодіння транспортним засобом з боку ОСОБА_2 дійсно мало місце, однак такі дії були вчинені внаслідок недбалої поведінки самого ОСОБА_1 по відношенню до застрахованого автомобіля.

ОСОБА_1 повинен був передбачити, що залишення ключів від автомобіля на видному місці без нагляду, в присутності сторонніх осіб, створює можливість для його викрадення, але незважаючи на це вчинив такі дії, хоча й усвідомлював можливість настання негативних наслідків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відмова ЗАТ «УСК «Княжа» щодо виплати страхового відшкодування є правомірною та обґрунтованою. А вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.20 ЗУ «Про страхування», ст. 530 ЦК України, ст.3, 10, 57, 58, 213 ЦПК суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа», про стягнення страхової виплати, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя