Судове рішення #10541419

Справа №1-285/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Чуйко О.Г.

при секретарі Расулової С.Ф.

з участю прокурора Попова А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 22.05.2003 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.3 ст. 289 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі, 2005 рік -звільнений в зв»язку з відбуттям покарання, у встановленому законом порядку судимість не знята та не погашена

в скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 22.05.2003 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.3 ст. 289 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі, 2005 рік -звільнений в зв»язку з відбуттям покарання, у встановленому законом порядку, судимість не знята та не погашена

в скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 06.12.2007 року у вечірній час, знаходячись за місцем свого мешкання, в АДРЕСА_3, розпивав спиртні напої зі своєю знайомою ОСОБА_4 Під час вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння ОСОБА_1 вирішив незаконно заволодіти мобільним телефоном, який належить ОСОБА_4, та який остання поклала на стіл. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_4, таємно викрав чуже майно, а саме мобільний телефон «Нокіа 6131» вартістю 949 грн., після чого розпорядився викраденим на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, 29.08.2008 року приблизно о 00 год. 20 хв. прибули до тролейбусного депо № 2 по вул.   Довженка, 7 в м. Києві з метою побачитись з приятелем. Під час перебування в даному депо вони вживали спиртні напої. Через деякий час, перебуваючи в стані

алкогольного сп»яніння, помітили, що в тролейбусі з бортовим номером НОМЕР_1, яким керував їх знайомий ОСОБА_5, є авто магнітола, після чого у них виник умисел на заволодіння даною авто магнітолою.

Цього ж дня ОСОБА_1 та ОСОБА_2, попередньо домовились, що коли всі їх приятелі розійдуться по домівках, то вони викрадуть авто магнітолу з тролейбусу з бортовим номером НОМЕР_1. Після цього, приблизно о 01 год. 30 хв., вони, реалізовуючи свій злочинний намір на незаконне заволодіння чужим майном, проникли в кабіну тролейбусу через вікно пасажирського салону, після чого ОСОБА_3, проник спільно з ОСОБА_2 до кабіни водія вказаного тролейбусу, звідки викрали чуже майно яке належить ОСОБА_6, а саме авто магнітолу марки «PROLOGY CDM -120R» вартістю 680 грн., дві музичні колонки, а також тролейбусні зовнішні дзеркала заднього бачення, які належать тролейбусному депо « 2 в м. Києві вартістю 101 грн. 64 коп., а всього на загальну суму 781 грн. 64 коп., після чого з місця вчинення злочину зникли а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 29.08.2008 року приблизно о 00 год. 20 хв. прибули до тролейбусного депо № 2 по вул.   Довженка, 7 в м. Києві з метою побачитись з приятелем. Під час перебування в даному депо вони вживали спиртні напої. Через деякий час, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, помітили, що в тролейбусі з бортовим номером НОМЕР_1, яким керував їх знайомий ОСОБА_6, є авто магнітола, після чого у них виник умисел на заволодіння даною авто магнітолою.

Цього ж дня, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, попередньо домовились, що коли всі їх приятелі розійдуться по домівках, то вони викрадуть авто магнітолу з тролейбусу з бортовим номером НОМЕР_1. Після цього, приблизно о 01 год. 30 хв., вони, реалізовуючи свій злочинний намір на незаконне заволодіння чужим майном, проникли в кабіну тролейбусу через вікно пасажирського салону, після чого ОСОБА_3, проник спільно з ОСОБА_2 до кабіни водія даного тролейбусу, звідки викрали чуже майно яке належить ОСОБА_6, а саме авто магнітолу марки «PROLOGY CDM -120R» вартістю 680 грн., дві музичні колонки, а також тролейбусні зовнішні дзеркала заднього бачення, які належать тролейбусному депо № 2 в м. Києві вартістю 101 грн. 64 коп., а всього на загальну суму 781 грн. 64 коп., після чого з місця вчинення злочину зникли а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3, свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч.2 КК України визнав повністю та по суті пред'явленого обвинувачення пояснив, що 06.12.2007 року ввечері до нього додому зайшли його знайомий ОСОБА_7 та його дівчина ОСОБА_4, які принесли з собою горілку. Вони всі разом сіли за стіл та вжили приблизно пів пляшки горілки. Надія вийшла з кімнати залишивши свій мобільний телефон «Нокіа» на столі. В цей час під впливом горілки в нього виник умисел викрасти мобільний телефон і скориставшись тим, що ОСОБА_8, який сидів за столом відвернувся, таємно викрав даний мобільний телефон та вимкнувши його поклав під ліжко в кімнаті. Повернувшись через декілька хвилин до кімнати ОСОБА_4 поцікавилась чи ніхто не бачив її мобільний телефон, на що він відповів, що не бачив, після чого вони продовжили вживати горілку.Через деякий час ОСОБА_4 з ОСОБА_8 пішли. Через декілька днів він продав викрадений

телефон раніше незнайомому чоловіку поблизу свого будинку за 500 грн., скориставшись грошима на власний розсуд.

29.08.2008 року приблизно о 00 год. 20 хв. Ін. разом з ОСОБА_2, прибули до тролейбусного депо № 2 по вул.   Довженка, 7 в м. Києві, де раніше працювали, щоб побачитись з приятелем. Під час перебування в даному депо вони вживали горілку. Через деякий час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, він запропонував ОСОБА_2 заволодіти автомагнітолою яку вони помітили в тролейбусі з бортовим номером НОМЕР_1, і яким керував їх знайомий ОСОБА_6 ОСОБА_2 на дану пропозицію погодився. Після цього, приблизно о 01 год. 30 хв., вони, проникли в кабіну тролейбусу через вікно пасажирського салону, після чого вони з ОСОБА_2 проникли до кабіни водія даного тролейбусу, звідки викрали авто магнітолу марки «PROLOGY CDM -120R», дві музичні колонки, а також тролейбусні зовнішні дзеркала заднього бачення, після чого з місця вчинення злочину зникли а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчинені злочину, передбачених ст. 185 ч.2 КК України визнав повністю, суду пояснив, що він разом з ОСОБА_3, 29.08.2008 року приблизно о 00 год. 20 хв. прибув до тролейбусного депо № 2 по вул.  Довженка, 7 в м. Києві, де вони раніше працювали, щоб побачитись з приятелем. Під час перебування в даному депо вони вживали горілку. Через деякий час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_3 запропонував йому заволодіти автомагнітолою яку вони помітили в тролейбусі з бортовим номером НОМЕР_1, яким керував їх знайомий ОСОБА_6, він на дану пропозицію погодився. Після цього, приблизно о 01 год. 30 хв., вони, проникли в кабіну тролейбусу через вікно пасажирського салону, з кабіни водія викрали автомагнітолу марки «PROLOGY CDM -120R», дві музичні колонки, а також тролейбусні зовнішні дзеркала заднього бачення, після чого з місця вчинення злочину зникли а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Враховуючи визнання підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 всіх фактичних обставин справи, суд, в порядку ст. 299 КПК України за згодою всіх учасників судового розгляду, обмежившись їх допитом, вважає повністю доведеною вину ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 185 КК України , повністю доведеною вину ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 185 КК України.

Органами досудового слідства кожен з епізодів крадіжок підсудному ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України.

Суд вважає за необхідне виключити додаткову кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ст.185 ч.2 КК України за епізодом від 29 серпня 2008 року як зайву.

Призначаючи підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд враховує характер суспільної небезпеки вчиненого злочину, роль

ьа ступінь участі кожного з підсудних у скоєні злочину; відношення підсудних до скоєного, які вину визнали, та щиро розкаялися.

Судом також враховуються дані, які характеризують особу ОСОБА_3, який має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується негативно, раніше судимий, у встановленому законом порядку судимість не знята та не погашена, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Судом також враховується, що ОСОБА_1 маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, знову вчинив два злочини, які віднесені законом до категорії середньої тяжкості.

Судом враховуються дані, які характеризують особу ОСОБА_2, який має постійне місце проживання, працює неофіційно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо, раніше судимий, у встановленому законом порядку судимість не знята та не погашена, притягувався до адміністративної відповідальності.

Обставина, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1 є вчинення злочинів в стані алкогольного сп»яніння.

Обставина, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2 є вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд вважає щире каяття.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе в місцях позбавлення волі, в межах передбачених санкцією ч.2 ст. 185 КК України.

З урахуванням ролі та стцупіні участі ОСОБА_2 у вчиненні злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, але під наглядом органів кримінально-виконавчої системи.

Речові докази по справі підлягають поверненню власнику.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою в Київському СІЗО № 13, взявши його під варту із залу суду.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту взяття під варту.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням строком на З/три/ роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично з»являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця постійного проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі - авто магнітолу марки «PROLOGY CDM -120R», тролейбусні дзеркала, дві музичні колонки - повернути ОСОБА_6

Вирок суду може бути оскаржено учасниками процесу до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня його проголошення, засудженим ОСОБА_1 в той же строк з дня отримання копії вироку через районний суд м. Києва.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація