Справа №4ск-114/09

ПОСТАНОВА

10 березня 2009 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Горб І.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи,

встановив:

скарга ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи 04 березня 2009 року надійшла в провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва Горб І.М.

Перевіривши матеріали скарги, вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження з розгляду скарги, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову про порушення кримінальної справи від 14.07.2006 року.

Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_1 посилається на постанову від 14.07.2006 року Генеральної прокуратури України про порушення кримінальної справи №49-1950 відносно директора ПП «СВ.Сервіс» ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, при цьому копія цієї постанови від 14.07.2006 року Генеральної прокуратури України про порушення кримінальної справи до самої скарги не додана, а зі змісту скарги неможливо встановити, яка саме постанова оскаржується, оскільки в скарзі наводиться обґрунтування щодо незаконності постанови від 14.07.2006 року Генеральної прокуратури України про порушення кримінальної справи №49-1950, яка була винесена відносно директора ПП «СВ.Сервіс» ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, та при цьому зазначено про закриття з цих же підстав 10.10.2006 року старшим слідчим в ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві Змовиком І.М. кримінальної справи №70-00355 в частині умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. В той же час в скарзі зазначено, що оскаржується рішення старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві Осипчука СВ., а також вказано про об'єднання в одне провадження з кримінальною справою №49-1950 кримінальної справи порушеної старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві Осипчуком С.В. за фактом замаху на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах відносно службових осіб ПП «СВ.Сервіс» за ознаками злочину, передбаченого ст.15 ч.2, 191 ч. 5 КК України, а в резолютивній частині скарги ОСОБА_1 просить скасувати постанови про порушення кримінальної справи від 30.08.2007 року та від 14.07.2006 року, при цьому не вказано ким, відносно кого та за якими статтями КК України винесені вказані постанови про порушення кримінальної справи.

Таким чином ні зі скарги, ні з доданих до неї матеріалів неможливо встановити які саме постанови чи постанова про порушення кримінальної справи оскаржуються; посадовою особою, якого саме органу, порушено кримінальну справу, хоча вказане має значення для встановлення, чи підсудна скарга Шевченківському районному суду м. Києва; в провадженні якого слідчого органу на даний час перебуває кримінальна справа, щоб мати можливість витребувати справу для розгляду скарги, у разі її підсудності Шевченківському районному суду м. Києва, та на якій стадії знаходиться на даний час кримінальна справа, щоб встановити, чи підлягає на даний час скарга розгляду судом.

За таких обставин, у відкритті провадження з розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 236-7 КПК України, суддя

постановив:

відмовити у відкритті провадження по справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи.

Постанова оскарженню не підлягає.