справа № 1-414/09
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі: головуючого- судді Павленко О.П.
при секретарі: Білецькому Б.М.
з участю прокурора: Юрка Т.Г.
захисника ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого
в скоєні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 02 листопада 2008 року, приблизно о 00 годин 20 хвилин, знаходячись по вул. Грекова в м. Києві, помітив раніше незнайому йому ОСОБА_2 та вирішив відкрито викрасти належне їй майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, наздогнавши потерпілу ОСОБА_2, почав вимагати від неї віддати йому жіночу сумочку. У відповідь ОСОБА_2 почала кричати, кликати на допомогу та спробувала втекти. Однак ОСОБА_3, наздогнавши її та штовхнувши рукою в плече, таким чином застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, відкрито заволодів майном, яке належить ОСОБА_2, а саме сумочкою, вартістю 20 грн., в середині якої знаходились:
мобільний телефон «Нокіа 2310», вартістю 340 грн., з сім-карткою мобільного оператора «Діджус», вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 25 грн.;
механічний годинник, вартістю 50 грн.;
кварцовий годинник, вартістю 50 грн.;
парасолька, вартістю 60 грн.;
калькулятор, вартістю 5 грн.;
футляр для окулярів, вартістю 60 грн., в середині якого знаходились оптичні окуляри, вартістю 40 грн.;
косметичний набір, вартістю 30 грн.,
- паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_2, який для потерпілої матеріальної цінності не представляє,
а всього майна загальною вартістю 705 грн., після чого ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальну шкоду в сумі 705 грн.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та пояснив, що 02 листопада 2008 року в нічний час він проходив по вул. Грекова та побачив жінку, яка швидко йшла та тримала на плечі сумочку і вирішив забрати цю сумочку. Перехожих на вулиці не було, він підійшов до жінки та хотів забрати її сумку, але жінка почала кричати та стала тікати. Він наздогнав її, штовхнув в плече, при цьому вирвав сумочку та втік. Через деякий час він оглянув вміст сумочки, забрав собі мобільний телефон, а сумку з іншими речами викинув у дворі одного з будинків. Мобільний телефон він продав наглядно знайомому хлопцю за 100 грн. в цей же день. Приблизно через годину
після вчинення ним злочину, його затримали працівники міліції. Перелік та вартість викраденого у потерпілої майна він не оспорює.
Підсудний покаявся у вчиненому злочині, вибачився перед потерпілою, просив суд суворо його не карати.
Цивільний позов потерпілої в сумі 705 грн. підсудний визнав в повному обсязі та зобов'язався відшкодовувати шкоду при першій можливості.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 02 листопада 2008 року в нічний час вона поверталась додому та, коли проходила по вул. Грекова, побачила на іншій стороні дороги хлопця, який пішов за нею. Цей хлопець наздогнав її та хотів забрати її сумочку, тому вона стала кричати та намагалась від нього втекти. Підсудний побіг за нею, наздогнав, штовхнув її, вирвав сумочку, яка висіла у неї на плечі, та втік. В сумочці знаходились: мобільний телефон, годинники, косметика, окуляри, парасолька, інші дрібниці та її паспорт. Наступного дня їй незнайома дівчина повернула паспорт. Сумку та інші речі їй не повернули, тому вона просить стягнути з підсудного 705 грн. вартості викраденого у неї майна.
Враховуючи визнання підсудним ОСОБА_3 всіх фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, суд, у порядку ст. 299 КПК України за згодою всіх учасників судового розгляду, обмежившись допитом підсудного та потерпілої, вважає повністю доведеною вину ОСОБА_3 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.2 ст.186 КК України.
Призначаючи підсудному міру покарання, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину; фактичні обставини справи та відношення підсудного до скоєного; думку потерпілої, яка вважає можливим виправлення підсудного і без ізоляції від суспільства.
Судом приймаються до уваги вік підсудного і всі данні, що характеризують особу ОСОБА_3, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, офіційно до затримання ніде не працював, за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває на обліку у лікаря психіатра.
До обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття та незадовільний стан психічного здоров'я підсудного.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного повинно відбуватися в умовах ізоляції від суспільства.
Разом з цим, враховуючи вік та дані про особу підсудного, пом'якшуючи його покарання обставини та відсутність обтяжуючих, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, суд вважає можливим призначити підсудному покарання у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст. 186 КК України у відповідності до ст. 69 ч.1 КК України.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 вираховувати з 02 листопада 2008 року.
До набрання чинності вироку міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 ДДУ з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Речовий доказ по справі: гарантійний талон на мобільний телефон «Нокіа 2310» -зберігати в матеріалах кримінальної справи. (а.с. 18).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 705 грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди.
На вирок суду може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.