4-11/2009

ПОСТАНОВА

10 квітня 2009 р. м. Сімферополь

Суддя військового суду Сімферопольского гарнізону Сенько М.Ф. при секретарі Швець Я.В., за участю прокурора Рудя Ю.С., захисників-адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4 в приміщенні суду, розглянув подання слідчого військової прокуратури Сімферопольського гарнізону про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_5, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Військовою прокуратурою Сімферопольського гарнізону розслідується кримінальна справа по факту викрадення військовими посадовими особами військових частин А 1346 та А 1743 військового майна.

8 квітня 2009 року по підозрі у вчиненні даного злочину в порядку ст. 106 КПК України було затримано військовослужбовця в/ч А 1346 матроса ОСОБА_5

Дані, що містяться в матеріалах справи, на думку суді, вказують на обґрунтованість такої підозри.

10 квітня 2009 року слідчий військової прокуратури Сімферопольського гарнізону за згодою прокурора звернувся до суду з поданням про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав подання і в його обґрунтування послався на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та на факт закінчення граничного строку перебування на військовій службі підозрюваного.

Захисники підозрюваного вважали подання слідчого не обґрунтованим.

Підозрюваний просив відмовити в задоволенні подання.

Вислухавши сторони та ознайомившись з матеріалами кримінальної справи приходжу до висновку, що подання слідчого мотивоване лише тяжкістю злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5.

Факт же закінчення граничного строку перебування на військовій службі підозрюваного, не може вказувати на те, що він буде ухилятись чи перешкоджати слідства чи суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

До того ж ОСОБА_5 ще залишились служити близько місяця, має позитивні характеристики з місця служби, командування частини клопотало не застосовувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Оскільки сама по собі тяжкість злочину, на думку судді, не може слугувати підставою для обрання такого суворого запобіжного заходу, то вважаю за необхідне відмовити в задоволенні подання.

Одночасно вважаю за необхідне відповідно до ч. 6 ст. 165-2 КПК України обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді нагляду командування військової частини, в якій він проходить службу.

Керуючись ст.ст. 148, 155, 165-1, 165-2 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання слідчого військової прокуратури Сімферопольського гарнізону про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_5, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України відмовити.

Обрати стосовно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України, запобіжний захід у вигляді нагляду командування військової частини А 1346.

Покласти на командування вказаної військової части обов'язок вживати заходів, передбачених статутами Збройних Сил України, для того, щоб забезпечити належну поведінку та явку підозрюваного за викликом особи. Що проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду, а на підозрюваного покласти обов'язок не ухилятися від таких заходів.

На постанову до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил прокурором, підозрюваним, захисником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція.

Подача апеляції не зупиняє виконання постанови.