№4-84
ПОСТАНОВА
про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
10 квітня 2009 року м. Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у складі: головуючого - підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С.М., при секретарі ПАНЧЕНКО А.І., за участю прокурора відділу Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України БОРИСЕНКОВА В.М., обвинуваченого ОСОБА_3, його захисника - адвоката ОСОБА_4, розглянувши подання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України РУДЯ Ю.О. про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , -
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України за згодою заступника Генерального прокурора України звернувся до суду з поданням про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту стосовно обвинуваченого ОСОБА_3
Слідчий у своєму поданні посилається на те, що 27 березня 2009 року, близько 23 години 10 хвилин, на території комплексу підземних гаражів, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Мазепи, 13, працівниками УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві було затримано ОСОБА_3 і ОСОБА_1, в яких вилучено вогнепальну зброю, а саме: 2 гвинтівки СВД; 2 кулемети Калашнікова (РПК) з пристроями нічного бачення; 1 автомат Калашнікова АКСУ; 2 автомати Калашнікова АК-74; 2 пістолети-кулемети МП-38; 11 револьверів «Наган» і 5 пістолетів «ТТ» та бойові припаси: 5682 набоїв до вищевказаної зброї, 1 гранату «РГД-5» і 1 запал «УЗРГМ», які ОСОБА_3 на автомобілі „Міцубісі-Лансер-Х", державний номер НОМЕР_1, перевіз від м. Вознесенська Миколаївської області до м. Києва без передбаченого законом дозволу з метою збути громадянину ОСОБА_1, а останній мав намір її придбати, не маючи на це відповідного дозволу. Також в поданні вказано, що ОСОБА_3 і ОСОБА_1 та ще не менше двох інших осіб упродовж 2007-2009 років зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення незаконного зберігання, носіння та збуту вогнепальної зброї і бойових припасів у м. Вознесенську Миколаївської області та у м. Києві. У період з листопада 2007 року по 27 березня 2009 року ОСОБА_3, діючи спільно та узгоджено з іншими особами, не менше 20 разів перевозив з м. Вознесенська Миколаївської області до м. Києва вогнепальну зброю та боєприпаси, які збував ОСОБА_1, не маючи передбаченого законом дозволу, та отримував за це від ОСОБА_1 грошові кошти.
Враховуючи тяжкість і суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_3 злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, дані про його стан здоров'я та беручи до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні багатоепізодного злочину у складі організованої злочинної групи, є достатньо підстав вважати, що останній залишаючись на волі, буде намагатись ухилитись від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень та перешкоджати встановленню істини у справі, тому старший слідчий просив суд обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 березня 2009 року старшим слідчим в особливо важливих справах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України стосовно ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України та того ж дня його затримано в порядку ст.ст. 106, 115 КПК України.
29 березня 2009 року військовим прокурором Миколаївського гарнізону порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.410 і ч.1 ст.263 КК України.
Постановою військового місцевого суду Київського гарнізону від 31 березня 2009 року продовжено затримання підозрюваного ОСОБА_3 до п'ятнадцяти діб.
З квітня 2009 року підозрюваному ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України.
Захисник та обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні просили залишити подання старшого слідчого без задоволення, посилаючись на те, що подання та матеріали справи не містять даних, які б могли свідчити про наявність передбачених законом підстав для обрання щодо обвинуваченого такого запобіжного заходу. При цьому, ОСОБА_3 послався на те, що він свою вину у вчиненому визнав повністю, у змові з іншими особами не був, а захисник - на те, що обвинувачний має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання і на військовій службі, нагороджений
відзнаками Міністра оборони України, має на утриманні двох малолітніх дітей та хворого батька, які потребують його допомоги, а тому просив обрати щодо ОСОБА_3 інший запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
В судовому засіданні старший слідчий в особливо важливих справах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України підтримавши доводи подання пояснив, що у ході розслідування вказаної кримінальної справи отримано письмове повідомлення від працівників УБОЗ ГУ МВС України в м.Києві про те, що ОСОБА_3 обізнаний щодо місця зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, які він на протязі 2007 - 2009 років перевозив з міста Вознесенська. На даний час вилучена вогнепальна зброя, яка була ним перевезена 20 і 27 березня 2009 року, а місце знаходження решти вогнепальної зброї і бойових припасів ще не встановлено, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_3 знаходячись на волі може перешкоджати встановленню їх місця зберігання. Також слідчий пояснив, що в матеріалах справи містяться дані про те, що ОСОБА_3 вивозив вогнепальну зброю та бойові припаси на транспортному засобі військової частин А-2920 з використанням підлеглих військовослужбовців частини, а тому вважав, що ОСОБА_3 знаходячись на волі, шляхом використанням свого службового становища може впливати на покази підлеглих військовослужбовців, які ще не допитані.
Прокурор у судовому засіданні вважав за необхідне подання старшого слідчого задовольнити та обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту з утриманням на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку у місті Києві та Київської області. При цьому, прокурор як на підстави для задоволення подання слідчого послався на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні багатоепізодного злочину у складі організованої злочинної групи, всіх учасників якої слідством ще не встановлено, як і не встановлено всієї кількості вогнепальної зброї та бойових припасів, які перевозив обвинувачений з м. Вознесенська та, беручи до уваги підвищену суспільну небезпеку даного злочину, вважав, що ОСОБА_3, залишаючись на волі, буде намагатись ухилитися від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини у справі.
Вивчивши матеріали кримінальної справи, доводи подання старшого слідчого, заслухавши пояснення старшого слідчого, доводи прокурора і пояснення обвинуваченого та його захисника, суд приходить до висновку, що в розпорядженні старшого слідчого є встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме ОСОБА_3, який діяв разом з іншими особами (такі дані містять: документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз).
Крім того, в матеріалах справи міститься достатньо даних про те, що ОСОБА_3 буде намагатися ухилитися від слідства та суду, а також перешкоджати встановленню істини у справі, і на це вказують такі обставини: ступінь тяжкості поставленого у провину ОСОБА_3 злочину, тривалий характер його протиправних дій, вчинених з іншими особами, прямий зв'язок таких дій ОСОБА_3 із виконанням ним своїх службових обов'язків, що обумовлює необхідність допиту підлеглих по службі, а відтак залежних від обвинуваченого осіб, а також інших осіб, які причетні до його протиправної діяльності, правовий статус обвинуваченого, а відтак і його реальні можливості різними шляхами, використовуючи своє службове становище знищити документи чи предмети, які мають значення для встановлення істини у справі та продовжити злочинну діяльність, а тому, беручи до уваги всі ці обставини в їх сукупності, суд вважає за необхідне подання старшого слідчого задовольнити і застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, у тому числі і підписка про невиїзд, можуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, та його належну поведінку.
Що ж стосується посилань захисника на те, що обвинувачений має постійне місце проживання, на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей і похилого віку батько, які потребують його допомоги, за місцем проживання і проходження військової служби характеризується позитивно, то вони судом хоча і приймаються до уваги, але за наведених вище обставин, істотно не впливають на висновок суду, оскільки вони самі по собі не можуть гарантувати його належну процесуальну поведінку під час досудового слідства.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги вік обвинуваченого, стан його здоров'я, сімейний і матеріальний стан, місце проживання, вид діяльності та займану ним посаду, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 14, 148, 150, 155, 158, 165- 165-2 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Подання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Обрати стосовно ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Новогригорівка, Вознесенського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді ВЗЯТТЯ ПІД ВАРТУ, з утриманням його на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку у місті Києві та Київської області.
Контроль за виконанням даної постанови суду покласти на начальника Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України.
На постанову може бути подана апеляція, внесене прокурором апеляційне подання до військового апеляційного суду Центрального регіону України через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом трьох діб з дня її проголошення.