1-20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2009 року м. Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді майора юстиції РИМАРА Є.П., при секретарі ЛОЗІ К.А., за участю державного обвинувача - заступника військового прокурора Деснянського гарнізону капітана юстиції ХОМЕНКА О.М., захисника-адвоката ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-0665, майора, -

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Первомайськ, Миколаївської обл., українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, не судимого, такого, що перебуває на військовій службі з серпня 1994 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 366, ч.2 ст.425 КК України.

Судовим слідством військовий суд, -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувався у тому, що з квітня 2005 року по червень 2007 року проходячи військову службу на посаді начальника речової служби військової частини А-3435. У цей період ОСОБА_4, будучи військовою службовою особою, недбало поставився до служби, що потягло тяжкі наслідки, заволодів військовим майном, зловживаючи службовим становищем та вчинив службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, при наступних обставинах.

Так, в період травня 2005 року, травня - листопада 2006 року, червня 2007 року, підсудний, недбало ставлячись до виконання службових обов'язків, порушуючи вимоги ст. 98 Статуту внутрішньої служби ЗС України, п.п. 3.1.9, 3.2.5. «Положення про військове (корабельне) господарство ЗС України» (далі - Положення), не організував належне зберігання військового майна, облік та контроль за його використанням на складах та у підрозділах військової частини А-3435, а саме: фуфайок трикотажних оливкового кольору - у кількості 400 шт., костюмів бавовняних літніх камуфльованих - у кількості 400 комплектів та іншого речового майна на загальну суму 133 755 грн. 04 коп. При цьому ОСОБА_4, у вказаний період вніс до офіційних документів - накладних, книг обліку, наявності та руху матеріальних засобів військової частини А-3435 №№ 1, 2, 3, за 2005 - 2007 роки, зведених відомостей №№ 32 від 14.01.2006 року, 283 від 15.11.2006 року, 132, 133, 138 від 12.06.2007 року, завідомо неправдиві дані, щодо видачі речового майна у підрозділи військових частин А-3435, А-3775, А-1288, А-0665, А-1622, зазначивши в них вигадані фамілії осіб, які начебто, в якості військовослужбовців проходили військову службу у вказаних частинах.

Крім того, внаслідок недбалого ставлення ОСОБА_4 до виконання службових обов'язків, у 2 роту охорони військової частини А-1288, яка знаходилась на речовому забезпеченні військової частини А-3435, було видано 75 матраців ватяних першої категорії. В подальшому, вказана кількість ватяних матраців була здана на речовий склад частини А-3435 другої категорії, а через деякий час переведені у третю категорію та списані з обліку частини, чим спричинено шкоду на суму 3780 грн.

Органами досудового слідства вказані дії ОСОБА_4 були кваліфіковані за ч.2 ст.366, ч.2 ст.425 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, яке було підтримано його захисником, про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з актом амністії.

Прокурор не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Заслухавши доводи підсудного, його захисника, думку прокурора, вивчивши матеріали кримінальної справи, суд вважає за можливе закрити кримінальну справу з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 обвинувачується у недбалому ставленні до виконання своїх службових обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки та вчиненні службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. ст.366, ч.2 ст.425 КК України.

Злочин, передбачений ч.2 ст.366 КК України, вчинений підсудним вперше і за його вчинення законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років.

Злочин, передбачений ч.2 ст.425 КК України, вчинений підсудним вперше, з необережності і за його вчинення законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк понад десять років.

У відповідності до досліджених в судовому засіданні свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 31 жовтня 2005 року, серії НОМЕР_2 від 29 жовтня 2007 року, ОСОБА_4 має двох дітей 21 березня 2002 року та ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто таких, якім не виповнилося 18 років.

Згідно з вимогами п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, зокрема особи, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України та не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності зазначеного Закону мають дітей, яким не виповнилося 18 років. При цьому відповідно до правил ст. 6 даного Закону звільняються від кримінальної відповідальності особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких не розглянуті судами.

Крім того, приходячи до висновку про необхідність застосування до підсудного ОСОБА_4 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, суд враховує, що у відповідності до положень ст.6 цього Закону, належить звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких не розглянуті судами, внаслідок чого суд застосовує спеціальний закон - закон про амністію, який є останнім за часом видання у порівнянні до КПК України та у відповідності до правил ст.44 КК України спеціально врегульовує процедуру звільнення від кримінальної відповідальності, пом'якшуючи при цьому становище особи.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані, які вказували б на обставини, що можуть перешкодити застосуванню до підсудного ОСОБА_4 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року або виключали би таку можливість.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що можуть перешкодити прийняттю рішення про закриття даної справи стосовно ОСОБА_4, не встановлено.

За таких обставин, кримінальна справа щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.425 КК України підлягає закриттю внаслідок акту амністії на підставі п. "в" ст. 1 та ст. 6 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 6, 273, 282 КПК України п. "в" ст. 1 та ст.ст. 6, 14 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу стосовно ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.425 КК України, на підставі п. "в " ст. 1 та ст. 6 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року закрити у зв'язку з актом амністії, а ОСОБА_4 - звільнити від кримінальної відповідальності.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 - підписку про невиїзд - скасувати.

Позов військового прокурора Деснянського гарнізону, який подано до обвинуваченого ОСОБА_4 в інтересах військової частини А-3435 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином - залишити без розгляду.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_4 - залишити без змін.

Речові докази по справі, зазначені:

•   -     на а/с 165-166, 185, 186 т.2; 223, 232 т.3 передати до військової частини А-3435 для використання за належністю;

•   -     на а/с 21 - зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Постанову суду може бути оскаржено і на неї може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 7 діб з моменту її винесення.