№1-54

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2009 року місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА СМ., при секретарі БАБИЛЬОВІЙ А.В., за участю державного обвинувача - помічника військового прокурора Київського гарнізону - старшого лейтенанта юстиції ШЕКШЕЄВОЇ B.C., захисника підсудного - адвоката ОСОБА_3, потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-1901

молодшого сержанта ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Макіївка, Донецької області, українця, громадянина України, середньо-технічною освітою, не судимого, неодруженого, заступника командира взводу матеріального забезпечення, призваного на військову службу у квітні 2008 року Макіївським РВК Донецької області, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 424 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою і начальником за посадою для підлеглого солдата ОСОБА_8, а для солдат: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 - за військовим званням, на протязі листопада 2008 року - січня 2009 року, будучи невдоволеним виконанням останніми своїх службових обов'язків та порушеннями з їх боку військової дисципліни, в приміщенні казарми молодого поповнення військової частини А-1901, перевищив надану владу, застосувавши фізичне насильство до потерпілих, що виразилося, зокрема, в нанесенні потерпілому ОСОБА_5 значної кількості ударів кулаком руки по схрещених на чолі долонях рук; ОСОБА_6 - декілька ударів кулаком правої руки в область грудної клітки, декілька ударів кулаком правої руки в ліве плече потерпілому, а також декілька ударів кулаком правої руки по схрещених на чолі долонях рук потерпілому; ОСОБА_8 - удар кулаком правої руки по схрещених на чолі долонях рук; ОСОБА_4 - декілька ударів кулаком руки в область лівого плеча і ОСОБА_7 - декілька ударів кулаком правої руки по схрещених на чолі долонях рук. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_1 потерпілі зазнали фізичного болю.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 11, 49, 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують військового начальника бути ввічливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі та гідності, чим перевищив надану йому владу у виді застосування насильства щодо підлеглих.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, що він дійсно, в період листопада 2008 року - січня 2009 року, будучи обуреним неналежним виконанням потерпілими своїх службових обов'язків та порушеннями з їх боку військової дисципліни, наніс ОСОБА_5 значну кількість ударів кулаком руки по схрещених на чолі долонях рук; ОСОБА_6 - декілька ударів кулаком правої руки в область грудної клітки, декілька ударів кулаком правої руки в ліве плече та декілька ударів кулаком правої руки по схрещених на чолі долонях рук; ОСОБА_8 - удар кулаком правої руки по схрещених на чолі долонях рук; ОСОБА_4 - декілька ударів кулаком руки в область лівого плеча; ОСОБА_7 - декілька ударів кулаком правої руки по схрещених на чолі долонях рук. При цьому, підсудний уточнив, що особистих рахунків з потерпілими не мав, діяв виключно в інтересах служби і наміру заподіяти потерпілим тілесні ушкодження, не мав.

Крім особистого визнання вини підсудного ОСОБА_1 у застосуванні насильства щодо підлеглих підтверджується зібраними по справі доказами, які підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють і підтримують в повному обсязі. За клопотанням державного обвинувача, яке підтримане іншими учасниками процесу, судове слідство було проведене відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз'яснено, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вищезазначені фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Військово-лікарською комісією підсудний ОСОБА_1 визнаний здоровим та придатним до військової служби.

Отже, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою, застосував щодо підлеглих ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 насильство, що виразилося у заподіянні їм побоїв, тобто перевищив надану йому владу, а тому дії підсудного кваліфікує за ч.2 ст. 424 КК України.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання суд враховує його щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, самі обставини вчиненого, а саме те, що його протиправні дії були викликані неправомірною поведінкою з боку самих потерпілих та діяв з невірно зрозумілих інтересів служби, а також і те, що потерпілі, які не зазнали ушкоджень свого здоров'я і фактично примирилися з підсудним, претензій до нього не мали.

Перелічені обставини суд визнає такими, що значно пом'якшують покарання та в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а тому, беручи до уваги вказані обставини та, враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протиправному замічений не був, до призову на службу отримав суспільно-значиму професію, працював за фахом, маючи намір продовжити трудову діяльність після звільнення зі служби, як до служби в армії, так і під час її проходження характеризується виключно позитивно, командуванням частини неодноразово заохочувався за сумлінне виконання службових обов'язків, до кримінальної відповідальності притягається вперше, фактично відслужив встановлений законом строк військової служби, а також і те, що підсудний виховувався однією матір'ю, яка не працює і потребує його допомоги, суд в даному конкретному випадку знаходить можливим застосувати до ОСОБА_1 ст.69 КК України і перейти із застосуванням ст. 60 КК України до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.424 КК України, оскільки саме даний вид покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин та своїми діями дискредитував військове звання "молодший сержант", то суд на підставі ст.54 КК України вважає за необхідне позбавити його військового звання "молодший сержант".

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.299, 323, 324, 325, 332 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 424 КК України, за якою із застосуванням ст.ст.69, 60 КК України призначити йому покарання у виді арешту строком на три місяці з відбуванням даного покарання на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку у місті Києві та Київської області.

На підставі ст.54 КК України позбавити засудженого ОСОБА_1. військового звання "молодший сержант".

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 з урахуванням його затримання і перебування під вартою в порядку запобіжного заходу по даній справі обчислювати з 1 лютого 2009 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 - взяття під варту з утриманням на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області - залишити без змін і до набрання вироком законної сили утримувати його на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку і на нього може бути внесене подання прокурора до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку.