Р І Ш Е Н Н Я

               І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И.        Справа №2-621/10.

       14 липня 2010 року.                 м.Радомишль.

   Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Свінцицького Л.В. з участю секретаря Малашевської І.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Верлоцької сільської Ради,третя особа,що не заявляє самостійних вимог -ОСОБА_2,про визнання права власності на спадкове майно,-

                   В С Т А Н О В И В :

    Позивачка,посилаючись на те,що після смерті її матері залишилося спадкове майно,інші спадкоємці на зазначене майно не претендують,тому просить суд визнати за нею право власності на  цілий жилий будинок з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1                

   В судовому засіданні позивачка позовні вимоги  підтримала,просить визнати за нею право власності на спадкове майно,що залишилося після смерті її матері ОСОБА_3,яка померлаІНФОРМАЦІЯ_1в АДРЕСА_2 у віці 97 роки,а саме на цілий жилий будинок №64 з господарськими спорудами загальною вартістю 37 538 грн.,який  розташований по вул.Шкільній в АДРЕСА_2.

   Представник Верлоцької сільської Ради,та третя особа в судове засідання не з”явились,надіслали до суду письмові заяви,в яких просять справу розглядати у їх відсутності,а позовні вимогами позивачки задоволити.

   Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні відповідачем позову ухвалюється судове рішення в порядку ст.174 цього ж Кодексу відповідно до якої в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.    

  Вислухавши пояснення  позивача по справі,дослідивши матеріали справи,оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

  В судовому засіданні встановлено,що ОСОБА_1народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Верлок Радомишльського району.23.09.1951 року,вона уклала шлюб з ОСОБА_4Ще при житті,її мати-ОСОБА_3заповіла все своє майно своїм дітям-ОСОБА_4.та ОСОБА_1,куди входить і жилий будинок АДРЕСА_3 стверджується заповітом від 14.03.1997 року,який ніким не змінений і не скасований. Згідно довідки Житомирського обласного бюро технічної інвентаризації №1875 від 05.06.2009 року,за ОСОБА_3 право власності на вищевказаний житловий будинок не зареєстроване,вартість домоволодіння складає 37 538  гривень,тому державний нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на даний будинок. Третя особа-ОСОБА_5написав заяву,якою відмовився від прийняття спадщини на користь позивачки. Як видно з державного акту на право приватної власності на землю,серії ЖТ №21050009,виданого 19.07.1996 року Верлоцької сільською Радою,ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0.67 га,яка їй передана у приватну власність для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства,на даній землі і розташований будинок матері позивачки.

 З матеріалів спадкової справи Радомишльської держнотконтори №443 вбачається, що через Радомишльську держнотконтору у встановленому Законом порядку все спадкове майно,яке залишилось після смерті ОСОБА_3 прийняла тільки позивачка. ОСОБА_2 відмовився від своєї части спадкового майна в установленому законом порядку. Вище викладене,підтверджується і зібраними по справі письмовими доказами,а саме копіями наступних документів:паспорта громадянина України,свідоцтва про укладення шлюбу,свідоцтва про народження, свідоцтва про смерть,заповітом,державним актом,технічним паспортом, довідкою БТІ,довідки сільської Ради,заявою ОСОБА_2

   У відповідності до ст.549 ЦК України визнається,що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління  або володіння спадковим майном.

   В Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року зазначено,що відповідно до ст.12 Закону України «Про власність»(697-12) у приватній власності громадян можуть знаходитись жилі будинки,збудовані на відведеній у встановленому законом порядку земельній ділянці,або придбані на законних підставах,наприклад за договором купівлі-продажу,міни,дарування,за правом спадщини.

   Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що є всі необхідні та достатні підстави для задоволення позовних вимог.

  На підставі викладеного,керуючись ст.ст.10,11,60,80,81, 208, 209, 212-215 ЦПК України,ст.549 ЦК України,(в редакції 1963 року)суд-  

                     В И Р І Ш И В :

     Позовні вимоги задовольнити.

   ВИЗНАТИ за ОСОБА_1,яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 року в АДРЕСА_2 - право власності  на спадкове майно,а саме на цілий житловий будинок АДРЕСА_4 якого складає 37 539 гривень,з надвірними господарськими спорудами,які розташовані на земельній ділянці площею 0.67 га.,після смерті її матері ОСОБА_3,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_2.

       Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський місцевий суд протягом десяти днів з дня оголошення рішення. Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Радомишльського

районного суду                                  Л.В.Свінцицький.