ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 317
ПОСТАНОВА
Іменем України
04.09.2007 | Справа №2-16/8487-2007А |
За позовом – Сімферопольського геріатричного пансіонату для самотніх пенсіонерів та інвалідів 1 та 2 групи з числа депортованих кримських татар «Картлар еві» (м. Сімферополь, вул.. Дм. Ульянова, б. 36)
До відповідача – Контрольного – ревізійного управління в АРК (95006, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7)
Про визнання частково недійсною вимоги
Суддя В.А.Омельченко
Секретар судового засідання Хлебнікова Н.С.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Сеітмуратова А. – директор
Від відповідача – Ященко І.М. ю/к дов. № 13-14/2026 від 21.03.2007 року
Суть спору - Позивач Сімферопольський геріатричний пансіонат для самотніх пенсіонерів та інвалідів 1 та 2 групи з числа депортованих кримських татар «Картлар еві» звернувся до господарського суду АРК з позовною заявою в порядку адміністративного судочинства до відповідача Контрольно - ревізійного управління в АРК про визнання недійсною вимоги № 04-14/5333 від 08.09.2006 року КРУ в АРК м. Сімферополь до Сімферопольського геріатричного пансіонату для самотніх пенсіонерів та інвалідів 1 та 2 групи з числа депортованих кримських татар «Картлар еві» в частині відшкодування суми незаконних витрат в сумі 7190,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вимога, яка оскаржується винесена з порушенням норм чинного законодавства України, а також не відповідає висновкам в акті.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та вказує, що позивачем без підтверджуючих документів були проведені видатки по похованню підопічних. Вказані факти порушень відображені в акті ревізії фінансово – господарської діяльності Сімферопольського геріатричного пансіонату для самотніх пенсіонерів та інвалідів 1 та 2 групи з числа депортованих кримських татар «Картлар еві» від 04.09.2006 року № 04-22/67, на підставі чого відповідач у позові прохає відмовити.
В ході розгляду справи була оголошена перерва судового засідання в порядку ст. 150 КАС України, після закінчення якої провадження по справі було продовжено.
Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося 04.09.2007 року.
Після закінчення дебатів сторін, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Контрольно – ревізійним управлінням АРК 04.09.2006 року була проведена документальна ревізія фінансово – господарської діяльності у Сімферопольському геріатричному пансіонаті для самотніх пенсіонерів та інвалідів 1 та 2 групи з числа депортованих кримських татар «Картлар еві» за період роботи з 01.01.2002 року по 01.08.2006 року за результатами перевірки був складений акт № 04-22/67 ( ст.. справи 23-24).
Під час перевірки встановлено, що в порушення частини 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» витрати на поховання підопічних пансіонату проведені без підтверджуючих документів (квитанцій, товарних накладних, касових чеків) за період з 01.01.2002 року по 01.08.2006 року на суму 8440,00 грн. із яких сплачено по витратним ордерам 7 190,00 грн.
08 вересня 2006 року Контрольно – ревізійним управлінням в АРК була направлена вимога № 04-24/5333 відповідно до якої Контрольно – ревізійне управління в АРК вимагає у встановленому законом порядку відшкодувати до бюджету незаконно витрачені бюджетні кошти в сумі 7 190,0 грн. не пізніше 20.09.2006 року.
Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 53 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Згідно до постанови Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 27.12.2005 року № 218 «Про бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2006 рік» з 01.01.2006 року встановлений застрахованим особам розмірі допомоги на поховання в розмірі 1200 грн.
Відповідно до ст.. 17 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10.07.2003 року № 1102-ІV, поховання померлих, які проживали в будинках інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричних пансіонатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, психоневрологічних інтернатах, дитячих будинках - інтернатах, територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів і одиноких непрацездатних громадян та в стаціонарних закладах інших типів, здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
Сімферопольський геріатричний пансіонат для самотніх пенсіонерів та інвалідів 1 та 2 групи з числа депортованих кримських татар «Картлар еві» створений для піклування за самотніми пенсіонерами та інвалідами з числа кримських татар. На установу в порядку вимог Закону України «Про поховання та похоронну справу», покладений обов’язок по похованню померлих осіб. За період з 2001 по 2006 рік позивач виконав обов’язок по похованню 22 осіб, що підтверджується свідоцтвами про смерть ( ст.. справи 9-20).
По факту, виявлених при проведенні перевірки Контрольно – ревізійним управлінням в АРК порушень, прокуратурою АРК була проведена перевірка відповідно до вимог ст.. 97 Кримінального процесуального кодексу України, під час якої встановлено, що в період з 21.10.2001 року по 26.08.2006 року в зазначеному пансіонаті вмерло 22 підопічних, які сповідують мусульманську релігію. Для поховання запрошувалися фізичні особи, що володіють навиками поховання за мусульманськими звичаями: особи, що здійснювали обмивання трупа, особи, які займалися копанням могильної ями, особи які здійснюють перевезення трупа.
Діями посадових осіб пансіонату, матеріальної шкоди державі не причинено і в порушенні кримінальної справи по фактам порушень фінансової дисципліни в відношенні посадових осіб пансіонату відмовлено за відсутністю в діях посадових осіб пансіонату складу злочину передбаченого ст.ст. 191,364,366 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Проте відповідач всупереч встановленим нормам законодавства не надав суду доказів, які б свідчили, що його дії правомірні.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ст. 70 КАСУ).
На підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст.ст. 69,70,86 КАС України суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, тому вони підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
Вступна та резолютивна частина постанови оголошені в судовому засіданні -04.09.2007 р.
Постанова оформлена та підписана відповідно до ст. 160 КАС України –12.09.2007 р.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.1 ст. 94, ст.150, ч.ч. 1-3 ст. 160, 162, 167 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
1. Позов задовольнити
2. Визнати недійсною вимогу № 04-14/5333 від 08.09.2006 року КРУ в АРК м. Сімферополь до Сімферопольського геріатричного пансіонату для самотніх пенсіонерів та інвалідів 1 та 2 групи з числа депортованих кримських татар «Картлар еві» в частині відшкодування суми незаконних витрат в сумі 7190,00 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р № 31115095700002, отримувач Державний бюджет м. Сімферополя, код платежу 22090200, ЄДРПОУ 34740405, Банк ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на користь Сімферопольського геріатричного пансіонату для самотніх пенсіонерів та інвалідів 1 та 2 групи з числа депортованих кримських татар «Картлар еві» (м. Сімферополь, вул.. Дм. Ульянова, б. 36) 03,40 грн. державного мита.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.