Справа №2о – 94/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

19 серпня 2010 року Крюківський районний суд м.Кременчук Полтавської області в складі головуючої судді Усенко Т.І., секретаря Кобзар А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою фізичної особи, ОСОБА_1, заінтересовані особи – Управління житлово – Комунального господарства виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області, Перша Кременчуцька державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

В С Т А Н О В И В :

     В липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою та просив суд постановити рішення, яким встановити факт належності правовстановлюючого документа на ім”я його матері ОСОБА_2, померлої 02 серпня 2009 року, а саме: свідоцтво на право особистої власності на квартиру АДРЕСА_1, яке було видане 07.08.1992 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради народних депутатів за №1739 на ім”я ОСОБА_2.

На обгрунтування заявлених вимог, заявник вказував, що він являється сином, ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1, яка належала їй на підставі свідоцтва на право власності на житло, видане 07.08.1992 року за №1739. На данний час у нього виникла потреба у реалізації свого законного права щодо розпорядження своїм майном, але через невідповідність в прізвищі її матері, котре зазначене у свідоцтві про право власності на житло, квартиру АДРЕСА_1, вказано як “ОСОБА_2”, а згідно особистих документів її прізвище зазначається, як “ОСОБА_2”, тому він не може розпорядитися своїм майном та прийняти спадщину, через розбіжності в прізвищі її матері. Іншої можливості встановити факт належності свідоцтво про право власності на житло, яке видане 07.08.1992 року за №1739, квартиру АДРЕСА_1 на ім”я ОСОБА_2, дійсно належить „ОСОБА_2” у нього немає, тому він звенрувся до суду з вказаною заявою

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 свої вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві та з урахуванням здобутих в справі доказів.

Заінтересовані особи, Управління житлово – Комунального господарства виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області, Перша Кременчуцька державна нотаріальна контора, своїх представників в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, завчасно надіслали суду листи та заяву, згідно яких, не заперечували проти задоволення позову, просили розглянути справу за відсутності їх представників, рішення винести на розсуд суду.

Суд вважає, що в справі наявні достатні письмові докази та підстави для розгляду справи за відсутності представників заінтересованих осіб.

Вислухавши пояснення заявника ОСОБА_1, дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню зі слідуючих підстав:

    Судом встановлено, що заявник являється сином, ОСОБА_2.

02 серпня 2009 року померла мати заявника, ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1).

За життя, згідно свідоцтва на право особистої власності на житло, виданого 07 серпня 1992 року за №1739, виконавчим комітетом Кременчуцької міської Ради народних депутатів, ОСОБА_2, де її прізвище вказується, як „ОСОБА_2”, являлась власницею квартира АДРЕСА_1.

Після смерті матері, заявник звернувшись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, заявнику, ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки маються розбіжності в написанні прізвища його матері, замість „ОСОБА_2”, в свідоцтві на право особистої власності на житло від 07.08.1992 року, прізвище вказується, як „ОСОБА_2”

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва на право особистої власності на житло, виданого 07 серпня 1992 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської Ради народних депутатів, прізвище матері заявника вказується, як “ОСОБА_2”, хоча в інших особистих документах, а саме: (свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, довідки про склад сім”ї, картка фізичної особи – платника податків, свідоцтва про народження заявника) прізвище матері зазначається як  “ОСОБА_2”.

Тобто, в даному випадку суд приходить до висновку, що під час видачі свідоцтва на право особистої власності на житло від 07.08.1992 року, в зв”язку з неправильним перекладом з російської мови на українську, прізвища матері заявника, помилково було записано замість “ОСОБА_2”, вказано як “ОСОБА_2”.

Статтею 256 ЦПК України передбачено розгляд  справ про встановлення фактів, що мають юридичне значеня, так зокрема пунктом шостим вказаної статті передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім”я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім”ям , по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За викладених обставин суд вважає, що у заявника ОСОБА_1 відсутня можливість підтвердити в позасудовому порядку факт належності правовстановлюючого документа свідоцтва про право власності на житло від 07.08.1992 року), що призводить до порушення його законних прав та інтересів щодо розпорядження своєю власністю, отже вимоги заявника щодо визнання факту належності правовстановлюючого документу – свідоцтва про право власності на житло від 07.08.1992 року складеного на ім”я „ОСОБА_2, дійсно належало – ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є обґрунтованим та підтверджується наявними письмовими матеріалами справи і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 11, 58, 59, 60, 212, 213, 214, 215, 256 – 259 ЦПК України, ст.386 ЦК України,-

Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 встановлення факту належності правовстановлюючого документа – задовольнити.

    Встановити факт належності правовстанволюючого документу ОСОБА_2, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме свідоцтва про правоособистої власності на квартиру АДРЕСА_1, яке було видане 7 серпня 1992 року, виконавчим комітетом Кременчуцької міської Ради народних депутатів за №1739 на ім”я ОСОБА_2.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається до апеляційного суду Полтавськоі області  через Крюківський райсуд протягом десяти днів з дня його проголошення.

 Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:             Т.І.Усенко