справа № 2-4442/10
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2010 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
при секретарі Педич Ю.С.,
з участю представника позивача Якоцюка А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_4 06.06.2007 року уклала з установою банку кредитний договір № 014/1101/73/360077, відповідно до якого ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» надав відповідачу кредит в розмірі 9 200,00 доларів США строком на 48 місяців з 06.06.2007 року по 05.06.2011 року. Згідно заяв на видачу готівки № К6/3 від 07.06.2007 року банком було надано відповідачеві кошти в сумі 9 200,00 доларів США , згідно кредитного договору № 014/1101/73/36077. На даний час зі сторони позичальника порушено строки погашення кредиту (п. 5.1 Договору), що є невиконанням умов договору зі сторони позичальника. При таких обставинах, згідно п.6.5 договору установа банку має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та неустойки. Відповідно до п. 1.3 договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником щомісячно згідно графіка погашення заборгованості. Але, позичальником систематично порушується графік погашення кредиту стосовно сум та строків погашення. Згідно п 10.1 Договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості, - центів за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Так, станом на 31.03.2010 року у відповідача мається заборгованість за кредитом – 3481,86 доларів США , з них: 606,81 доларів США - заборгованість за простроченим кредитом, заборгованість за відсотками - 181,21 доларів США , пеня (згідно п. 10.1 Договору) – 5336,74 грн., а всього заборгованість відповідача складає 3663,07 доларів США ( що по курсу НБУ на 31.03.2010р. становить 29029,83 грн.) та 5336,74 грн. Позивачем було вжито заходи по досудовому врегулюванню спору. Відповідачу направлялась претензія № 1986 від 14.04.2009 року з пропозицією повернути заборгованість за кредитним договором, яку він задовільнив частково. Просить суд стягнути з відповідача на користь банку 37 947,48 грн. заборгованості, що виникла по кредитному договору № 014/1101/73/36077 від 06.06.2007 року, що еквівалентно станом на 31.03.2010 року 3997,39 доларів США та 6268,16 грн., витрати на конвертацію валюти в сумі 145,15 грн. та судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з підстав наведених в заяві, просить суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явилась про час і місце судового розгляду справи повідомлялась належним чином, від неї до суду не надходило заяви про розгляд справи у її відсутності, зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 06.06.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/1101/73/36077 (а.с. 7-13), відповідно до якого відповідачеві надано кредит у сумі 9 200,00 доларів США під 13,0 % річних строком по 05.06.2011 року. 06.06.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 014/1101/73/36077/ДУ до кредитного договору № 014/1101/73/36077 від 06.06.2007 року (а.с. 16-17), згідно якого змінено розмір процентної ставки за користування кредитом на 14% річних. На даний час зі сторони позичальника грубо порушуються строки погашення кредиту та відсотків, що є не належним виконанням умов кредитного договору зі сторони позичальника. Станом на 23.06.2010 року у відповідача мається заборгованість перед банком у сумі 34 366,57 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_3
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Також встановлено, що банком були вжиті заходи по досудовому врегулюванню спору, відповідачу направлялись претензія № 1986 від 14.04.2009 року про повернення заборгованості за кредитним договором № 014/1101/73/36077 від 06.06.2007 року (а.с. 19).
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції при зверненні до суду було сплачено судові витрати, які складають сплату судового збору в сумі 345,12 гривень (а.с. 1) та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень (а.с. 2).
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь банку суму витрат на конвертацію валюти, що становить 145,15 грн., то вона не підлягає до задоволення, так як умовами кредитного договору не передбачено витрати на конвертацію валюти.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що відповідач належним чином свої зобов'язання за кредитним договором та додатковою угодою не виконує, і станом на 23.06.2010 року у неї мається заборгованість перед банком в сумі – 34 366,57 грн., а також враховуючи, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 345,12 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень, за таких обставин позов підлягає задоволенню частково, а заборгованість та понесені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції.
Керуючись ст. 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212 – 215, 224 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції – 34 366,57 заборгованості за кредитним договором, р/р 2909811 у ВОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 303569, код ЄДРПОУ 20128765.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції понесених і документально підтверджені судових витрат по сплаті судового збору в сумі 345,12 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень, р/р 2909811 у ВОД «Райффайзен Банк АВАЛЬ», МФО 303569, код ЄДРПОУ 20128765.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Волинської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Ковтуненко