Р І Ш Е Н Н Я

                                    І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И.                            № 2-568/10.

                 17 серпня 2010 року .                                                                 Радомишль.                                                                                            

         Радомишльський  районний суд Житомирської області в складі:

         головуючого-судді- Свінцицького Л.В.

         при секретарі- Шуба В.М.

         з участю представника позивача:ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радомишлі цивільну справу за позовом  

ОСОБА_2 до ОСОБА_3,про поділ спільного майна подружжя,

                                            В С Т А Н О В И В:

         Позивач, посилаючись на те, що 29.12.2001 року він уклав шлюб з відповідачкою, і за час шлюбу вони разом придбали земельну ділянку розміром 0.1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку ,розташовану АДРЕСА_1

 земельну ділянку розміром 0.0696 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану по АДРЕСА_2,тому вважає,що вказані земельні ділянки є спільною сумісною власністю подружжя,які придбані ними в період шлюбу,яка підлягає розподілу між ними в рівних частинах.

       Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі,зазначивши,що вказані земельні ділянки отримані відповідачем в період шлюбу,тобто є спільною сумісною власністю подружжя,які підлягають розподілу між сторонами в рівних частинах.

     Відповідачка в судове засідання не  з»явилась,про день та час слухання справи була належним чином повідомлена,причину своєї неявки до суду не повідомила.

    Вислухавши пояснення представника позивача,дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення з слідуючих підстав.

          Судом встановлено,що ОСОБА_2та ОСОБА_3уклали шлюб 29.12.2001 року,який був розірваний 16 лютого 2007 року,що підтвержується свідоцтвами про укладення шлюбу та розірвання шлюбу.Під час спільного проживання,на підставі заяви відповідачки,рішенням виконавчого комітету Радомишльської міської ради №177 від 16.06.2004 року,їй був наданий дозвіл на затвердження технічної документації по встановленню меж земельних ділянок для виготовлення державних актів на право приватної власності на землю розміром розміром 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку ,розташовану АДРЕСА_1 земельну ділянку розміром 696 кв.м. для ведення особистогоселянського господарства, розташовану по АДРЕСА_2.На підставі даного рішення,позивачка 28.10.2004 року отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку ,розташовану по АДРЕСА_2 земельну ділянку розміром 0.0696 га для ведення особистого селянського господарства,розташовану по АДРЕСА_2.

     Згідно частини 3 ст.368 ЦК України,ч.1ст.60 СК України,право спільної сумісної власності виникає на майно,придбане поружжям під час шлюбу тільки у випадках передбачених законом чи договором.

    В судовому засіданні встановлено,що спірні земельні ділянки набуті позивачкою шляхом приватизації,і є її особистою приватною власністю,і не є спільною сумісною власністю подружжя,тому суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовляє за безпідставністю.

       На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11,60,79,88,208,209,212- 215 ЦПК України, ст.368 ЦК України,ст.60 Сімейного Кодексу України, суд, -

                                                           В И Р І Ш И В:

       В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3,про поділ спільного майна подружжя – відмовити за безпідставністю.,

       Заяву про апеляційне оскарження  рішення може бути подано до суду протягом десяти днів з дня його оголошення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано  до Апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом  двадцяти днів з  дня

подачі заяви про апеляційне оскарження рішення.

Суддя Радомишльського

районного суду                                      Л.В.Свінцицький.