Справа №22- 6526 Головуючий 1 інстанції Токаренко М. А.
Категорія 21 Доповідач Круглікова К.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
і
Головуючої Круглікової К.С.
Суддів Новосядлої В.М.
Прокопчук Л.М.
При секретарі Коваленко Т.
За участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ЛяховаВ.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально -Міському районі м. Горлівки на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 11 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з позовом про стягнення моральної шкоди в сумі 17 500 грн., яку йому спричинено внаслідок професійного захворювання в період роботи на шахті Кіндратівка . При цьому посилався на те, що висновком МСЕК від 14.07.2004 року йому було встановлено 50 % втрати професійної працездатності з визнанням інвалідності третьої групи.
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 11 травня 2006 року з відповідача на користь ОСОБА_1, стягнуто моральну шкоду в сумі 17 500 грн.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки ставить питання про скасування рішення , посилаючись на те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди , оскільки висновок МСЕК про втрату професійної працездатності та інвалідність сам по собі не є доказом спричинення потерпілому моральної шкоди, , крім того посилались на те, що Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст. 1( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей) , підпункту „є" п.1, ч.1,ст. 21, ч.3 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Заслухавши суддю-доповідача , пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення на користь позивача моральної шкоди в зв'язку з встановленням йому 50 % втрати професійної працездатності та третьої групи інвалідності безстроково у зв'язку з професійним захворюванням.. Вказані висновки підтверджуються зібраними по справі доказами.
При визначенні суми моральної шкоди суд врахував , що позивач знаходився на лікуванні , його стан здоров'я , наслідки профзахворювань, встановлення 50 % втрати працездатності та третьої групи інвалідності.
Суд першої інстанції навів обґрунтування при визначенні розміру моральної шкоди потерпілому і апеляційний суд з такими висновками погоджується.
Доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.
Рішення суду постановлене у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки суду від 11 травня 2006 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.