Справа № 2-4750/2006р.                              Головуючий у 1 інстанції Гладун В.Р.

Категорія 42                                                Доповідач Висоцька В.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня     2006р .                                                       Апеляційний суд Донецької області

в складі:

головуючого   ВИСОЦЬКОЇ В.С.

суддів                ОСИПЧУК О.В., БІЛЯЄВА О.М.

при секретарі КЕЛЕМЕНІ І.І.

з  участю представників     позивача ОСОБА_1,  представників товариства „Фарко"

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Українсько-російського відкритого акціонерного товариства „Фарко", виконкому Слов"янської міської ради про визнання недійсним зборів акціонерів, установчих документів та скасування державної реєстрації підприємства

ВСТАНОВИВ

У грудні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 грудня 2001 року у виконавчому комітеті Слов"янської міської ради зареєстрований статут Українсько-російського відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) „Фарко", прийнятий на загальних зборах 24 грудня 2001 року. Вказане підприємство утворене шляхом реорганізації Українсько-російського закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) „Фарко", заснованого на підставі установчого договору від 15 січня 2001 року і зареєстроване 5 березня 2001 року. Акціонери ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали заяву в 1996 році про вихід зі складу засновників з передачею своїх корпоративних прав товариству і передачу їм частини майна товариства. У зв'язку з чим у листопаді 1996 року було складено баланс, згідно якого ОСОБА_2 і ОСОБА_3 була передана частина майна товариства, а частки засновників в майні товариства відповідно перерозподілені. Позивач зазначив, що його частка після розподілу складає 63,65 % в майні товариства. Загальними зборами товариства від 15 січня 2001 року та 24 грудня 2001 року були прийняті рішення за відсутності кворуму, а тому є неправомочними.

Рішенням Слов"янського міського суду Донецької області від 23 травня 2003 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів Українсько - російського закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) „Фарфорова компанія" від 15 січня 2001 року та 24 грудня 2001 року. Визнаний недійсний установчий договір і статут Українсько-російського ЗАТ „Фарфорова компанія", визнано недійсними рішення виконкому Слов"янської міської ради від 5 березня 2001 року про державну реєстрацію Українсько-російського ВАТ „Фарко".

Справа судовими інстанціями розглядалася неодноразово. Ухвалою Верховного Суду України від 15 березня 2006 року рішення апеляційного суду Донецької області від 25 листопада 2003 року скасовано, справу направлено на новий розгляд судом апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі Українсько-російське ВАТ „Фарко" просить рішення скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права.

В судовому засіданні представники товариства „Фарко" ПОЛЯКОВ О.Л., ЦИГАНЕНКО О.П. апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Представник виконкому Слов"янської міської ради в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглядати справу в їх відсутності.

Суд вважає можливим розглядати справу у їх відсутності.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Визнаючи недійсними рішення загальних зборів акціонерів спільного Українсько-російського акціонерного товариства закритого типу „Фарфорова компанія" від 15 січня 2001 року та рішення загальних зборів акціонерів „Українсько-російського закритого акціонерного товариства „Фарфорова компанія" від 24 грудня 2001 року недійсними, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ „Асоціація МВА" на зборах зовсім не мало права голосу, тому що не мала 3148 акцій, оскільки не надала доказів, що повністю їх сплатила. Суд вважав, що на зборах 15 січня 2001 року були присутні акціонери, які володіють 2165 акціями (голосами), а оскільки ОСОБА_1 утримався від голосування, то за рішення проголосувало 1118 акцій, що не складає 3/4 від числа голосувавших. Оскільки з цих підстав рішення зборів визнані недійсними, то з цих же підстав суд визнав недійсними установчі документи та скасував їх реєстрацію.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права.

Відповідно до ст.ст.6,30 Закону України „Про господарські товариства" товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Якщо до вказаного у повідомленні строку не вдалося покрити підпискою 60 відсотків акцій, акціонерне товариство вважається не заснованим.

Форма випуску цінних паперів, згідно до ст..4 Закону України „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", визначається за рішенням емітента про випуск цінних паперів. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу" акціонерам може видаватися сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій.

З обставин справи вбачається, що Спільне Українсько - російське АТЗТ „Фарфорова компанія" з іноземними інвестиціями (а.с.31) створено на підставі установчого договору від 14 жовтня 1994 року, зареєстрованого розпорядженням голови виконкому Слов"янської міської ради від 16 листопада 1994 року. Статутний капітал товариства складав 57807 млрд. крб., розділений на 5505 акцій. Засновниками товариства виступили :ТОВ „Асоціація МВА"-30% акцій; ОСОБА_1-19 %; ОСОБА_2 -17%; ОСОБА_5-16%; ОСОБА_3- 7%; ОСОБА_6 - 7%; і 4% акцій інші працівники, яким були видані сертифікати на сумарну номінальну вартість акцій. Вартість акцій засновниками сплачено, оскільки сторони цього факту не оспорювали.

Відповідно до п.5.2 Статуту товариства (а. с.36) акціонери товариства не володіють відокремленими правами на майно, передане товариству в якості плати за акції. Кожна акція товариства дає акционеру право на отримання дивіденду, а також на відповідну частку майна товариства в разі його ліквідації (п.5.5).Акціонеру на    всю кількість належних йому акцій видаться сертификат. Передача сертификата від однієї особи до другої свідчить про укладення угоди та переход права власності на акції лише в разі реєстрації в установленому законом порядку та в книзі -реєстрі товариства.

Відповідно до ст..4 Закону України « Про цінні паперти та фондову біржу», акція - цинний папер без устрановленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акционерного товариства, підтверджує членство в акционерному товаристві на право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержанная частини прибутку у вигляді дивіденту, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акционерного товариства.

З матеріалів справи вбачається, що будь-які угоди щодо придбання акцій ОСОБА_1 від інших акціонерів та їх реєстрація в книзу- реєстрі товариства «Фарко» відсутні. За таких підстав суд вважає, що кожен акціонер мав право власності на акції, а не на частку в майна товариства, власником якого є саме акціонерне товариство, доводи позивача про наявність у нього права власності на долю в майна товариства «Фарко» в розмірі 63,65% не підтверджені будь якими доказами.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про неправомірність проведення загальних зборів задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст..41 Закону України «Про господарчі товариства» загальні збори акционерного товариства визнаються правомочными, якщо в ньому беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш 60% голосів. Суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, що на зборах акціонерів, що відбулися 15 січня 2001 року та 24 грудня 2001 року не було кворуму. Це були збори не з приводу утворення нового товариства, а загальні збори акціонерів, на яких приймались рішення подо зміни назви та організаційно - правової форми вже діючої юридичної особи.

Суд помилково застосував норми ст. 31 Закону України «Про господарчі товариства», вважаючи, що товариство «Асоціація МВА» зобов»язано було підтвердити при перереєстраціях товариства 5.03.2001 та 28.12.2001 року оплату не менш 50% номінальної вартості акцый. Право власності на акції  товариства «Асоціація МВА ныким не оспорювалося, станом на день проведення зборів воно не було позбавлено права власності на акції товариства. Відповідно до виписки з Реєстру власників іменних цінних паперів ТОВ «Асоціація МВА» належало 3148 акцій, що склад ало 57,184% (а.с. 264). ТОВ «Асоціація МВА» було акціонером товариства, мало право на участь в управлінні товариства та голосування під час прийняття рішення загальними зборами акціонерів.

Спільне акціонерне товариство «Фарко» самостійно вело реєстр власників акцій та оформляло сертифікати, які підтверджували право власності на акції. Дії товариства щодо ведення реєстру власників акций у товаристві та реєстр у частині реєстрації акций за ТОВ «Асоціація МВА», не визнані незаконними.

На зборах акціонерів Спільного акционерного товариства закритого типу «Фарфорова компанія» , яке відбувалося 29 березня 1997 року були розглянуті заяви про вихід за складу акціонерів даного товариства та вирішувалося питання про придбання товариством і розподілі сертифікатів між акціонерами, що залишилися. Таким чином, мала місце передача корпоративних прав: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 замість переданих корпоративных прав отримали майно еквівалентне сертификатам на сумарну номінальну вартість акцій. Таким чином, на момент проведення зборів ОСОБА_2 та Гаврик не мали право на акції. Після виходу ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_2 зі складу акціонерів САТ «Фарфорова компанція», голоси розподілилася таким чином: ТОВ «Асоціація МВА» -3148; ОСОБА_1 -1047 голосів; ОСОБА_6 -1105; Працівники «Фарко» -205.(а.с. 182-184). Оскільки на оспорюваних зборах були присутні акціонери, які володіють більш 60%о акций, рішення зборів акціонерів є правомочним та відповідає ст. 41 Закону України «Про господарчі товариства».

За таких підстав суд першої інстанції не мав законних підстав для визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів від 15 січня 2001 року та 24грудня 2001 року.

Оскільки рішення зборів визнані недійсними, суд першої інстанції також визнав установчі договори та Статуї' товариств „Фарко" недійсними. Відповідно до ст.31 Закону України „Про господарчі товариства" у випадках, коли всі акції акціонерного товариства розподіляються між засновками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менш 50 відсотків номінальної вартості акцій. Зазначені збори не були установчими, тому підстав для визнання недійсним установчих документів не було.

Реєстрація документів товариства виконкомом Слов"янської міської ради відповідала Закону України „Про підприємництво" та Положенню про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року,   тому у суду першої інстанції не було законних підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст. ст. 307 ч.  1 п.2, 309 ч.1 п. п. 3,4, 316 ЦПК    України, апеляційний суд -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Українсько-російського відкритого акціонерного товариства „Фарко" задовольнити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 травня 2003 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до українсько-російського відкритого акціонерного товариства „Фарко", виконкому Слов"янської міської ради про визнання недійсними зборів акціонерів, установчих документів та скасування державної реєстрації підприємства відмовити...........

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом двох місяців після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.