ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

18 липня 2006 р.

№ Б-39/57-05

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Удовиченко О.В., –головуючого

Панової І.Ю.,

Яценко О.В.

розглянувши касаційну скаргу

Лозівської  ОДПІ

на ухвалу та на постанову

господарського суду Харківської області від 08.11.2005 Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2006

у справі господарського суду

№ Б-39/57-05 Харківської області

за заявою

ДК “Газ України ” НАК “Нафтогаз України”

до	Первомайського державного підприємства  “Хімпром”

про	визнання банкрутом

розпорядник майна

Федорченко А.В.

за участю представників сторін:

від Лозівської ОДПІ – Горбенко С.А., Цимбалюк Г.С.

від НАК “ Нафтогаз України” ДК “ Газ України” –Трубнікова О.М.,

                                                                                        Забава С.В.  

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.11.2005 у справі №Б-39/57-05 (суддя Швидкій А.О.) клопотання розпорядника майна боржника № 45 від 25.10.2005 задоволено. Звільнено рухоме майно Первомайського державного підприємства “Хімпром” з податкової застави.  Зобов'язано  заставодержателя Лозівську ОДПІ у Харківській області  направити повідомлення про виключення з Державного реєстру застав рухомого майна запис про податкову заставу № 2 від 29.09.1999  - рухомого майна боржника.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2006 у справі № Б-39/57-05 (судді: Лащенко Л.Д. , Гончар Т.В., Погребняк В.Я. ) апеляційну скаргу кредитора Лозівської ОДПІ у Харківської області  залишено без задоволення, а ухвалу  господарського суду Харківської області від 08.11.2005 у справі № Б-39/57-05 без змін.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою Лозівська  ОДПІ звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 08.11.2005 та постанову  Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2006 у справі №Б-39/57-05 , прийняти нове рішення яким відмовити розпоряднику майна в задоволенні клопотання про зняття рухомого майна боржника з податкової застави.

Касаційна скарга мотивована тим, що  в процедурі розпорядження майном боржника суду не надано право виносити ухвали щодо зобов’язання ОДПІ звільнити  майно боржника  від  податкової застави, але це право закріплено в абз. 6, ч.1, ст. 23 Закону,  з дня відкриття ліквідаційної процедури , наявність податкової застави в процедурі розпорядження  не суперечить положенням  Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Заслухавши доповідь судді Панової І.Ю., перевіривши на  підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи  застосування судом першої та апеляційної інстанції  норм матеріального і процесуального права, Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” , Колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга   не  підлягає  задоволенню, враховуючи таке:

- відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.05  по справі № Б-39/57-05 було порушено провадження у справі про банкрутство Первомайського державного підприємства “Хімпром” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 25 червня 2005     введена    процедура    розпорядження    майном    боржника    та    призначено розпорядником майна боржника Федорченко А.В.

          Як   вбачається з матеріалів   справи, 26.10.2005   розпорядник   майна Первомайського державного підприємства “Хімпром”, подав  до господарського суду клопотання про припинення дії податкової застави, адміністративного арешту та арешту в процедурі виконавчого провадження щодо  активів  боржника.

Керуючись п.7.8,ст..7 підпунктом 8.7.1.,п.8.7. ,ст. 8 підпунктами “е”, ”з”, п.9.5 Закону України “ Про порядок погашення зобов’язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ, ст..12 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суд першої інстанції законно задовольнив клопотання розпорядника майна  про звільнення майна боржника з податкової застави.

Постанова суду апеляційної інстанції ,згідно якої ухвала господарського суду від 08.11.2005  залишена без змін, мотивована тим, що ст.8 Закону 2181-ІІІ передбачає обов’язкове  ухвалення господарським судом судового акту про звільнення  з податкової застави майнових активів боржника,  при порушенні справи про банкрутство господарський суд користується  нормами п. 1 ст.12 Закону України “ Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом”  відповідно до яких  господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, а також нормами ст. 67 ГПК України, яка на думку колегії  суддів Вищого господарського  суду має універсальний характер, та згідно якої господарський суд вживає заходів по забезпеченню грошових вимог кредиторів, зокрема має можливість заборонити іншим особам  вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування постанови суду апеляційної  інстанцій відсутні, виходячи з наступного:

- відповідно до вимог п.1.17,ст..1 Закону України  “ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-111 ( надалі Закон № 2181-ІІІ)  - податкова застава –це спосіб забезпечення податкового зобов’язання платника податків не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону.

У силу податкової застави орган стягнення має право у разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом.

Частина  ІІІ преамбули Закону 2181-ІІІ передбачає, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до вимог  ст. 4 вказаного  Закону  щодо боржника застосовуються такі судові  процедури банкрутства:

-          розпорядження майном боржника,

-          мирова угода

-          санація ( відновлення платоспроможності)

-          ліквідація банкрута  

Виходячи з вказаних норм, після порушення справи про  банкрутство боржника , майно боржника не може бути обтяженим податковою заставою, яка виникає в силу Закону № 2181-111,  погашення грошових вимог кредитора у вигляді суми  податкових зобов’язань  боржника здійснюється, відповідно до  вимог Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” .

Згідно з п. 7.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та держаними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ  з моменту прийняття Ухвали господарським судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків, порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до господарського суду, визначається згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або про визнання його банкрутом", без застосування норм Закону № 2181.

Підпунктом 8.7.1. ст. 8 , підпунктом "є", "з", п. 9.5 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та держаними цільовими фондами" передбачено, що активи платника податків звільняються з податкової застави з дня прийняття відповідного рішення судом у межах процедур,  визначених  законодавством   з   питань   банкрутства,   яке   передбачає   обов'язкове  ухвалення господарським судом судового акту про звільнення з податкової застави  майнових активів боржника.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Лозівська  ОДПІ  залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2006 у справі № Б-39/57-05 залишити без змін.

Головуючий                                                                           О.С. Удовиченко

Судді                                                                                                       І.Ю. Панова

                    О.В. Яценко