Судове рішення #10533394

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2009 року                                                       м. Ужгород

 Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів:  Стана І.В. (головуючий),

   Марчука О.П.,  Животова Г.О.

з участю прокурора –  Сочки І.І. , потерпілого - ОСОБА_3, представника потерпілого – ОСОБА_4, підсудних – ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисників – ОСОБА_7, ОСОБА_8,   ОСОБА_9, розглянув у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляціями  потерпілого - ОСОБА_3 , представника потерпілого -  ОСОБА_4 на вирок    Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04.06.2010 року , яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,  громадянин України, з середньою освітою, мешканець АДРЕСА_1 одружений,  непрацюючий ,  не   судимий

засуджений за ч.2 ст. 296 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч.1 ст. 122 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом  поглинення менш суворого покарання більш суворим , остаточно до відбуття ОСОБА_5 призначено   покарання у вигляді  4 (чотирьох) років   позбавлення волі .

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_2, громадянин України,  з середньою освітою,   непрацюючий ,  не   судимий

засуджений за ч.2 ст. 296 КК України на 3( три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

 

На підставі ст. 75,76   КК України ОСОБА_5, ОСОБА_6 звільнені від відбування покарання з випробуванням   з іспитовим строком  два роки   з покладенням обов’язку   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Запобіжним заходом підсудним  ОСОБА_5, ОСОБА_6  залишено   підписку про невиїзд.

Цивільний позов   задоволено  частково.

Стягнуто  з   ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6    на користь  ОСОБА_3  2113 гривень у покриття матеріальної шкоди та по   15 000 гривень у покриття моральної шкоди.

     Речові докази постановлено знищити.

 За вироком  ОСОБА_5, ОСОБА_6  визнані винуватими  за вчинені злочини при таких обставинах.

     20.04.2009 року приблизно о 22 годині,  перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння  ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на площадці перед приймальним відділенням та території Виноградівської центральної районної лікарні  в м. Виноградів по вул.. Лікарняній,  з мотивів явної неповаги до суспільства грубо порушили громадський порядок : безпричинно спровокували   сварку   з   медичними   працівниками   приймального  відділення ,  ображали  їх

Справа № 11-463/10                                                                     Номер рядка статистичного звіту: 18

Головуючий у першій інстанції :   Левко Т.Ю.

Доповідач : Марчук О.П.

-  2  -

нецензурною лайкою, після чого, нехтуючи вимогами припинити хуліганські дії ,  ОСОБА_6 наніс удар рукою в обличчя черговому лікарю ОСОБА_3, зламавши йому ніс, а  ОСОБА_5, схопив ОСОБА_3 за одяг і наніс йому один удар рукою в голову, заподіявши тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.  В наслідок отриманого удару ОСОБА_3 втратив свідомість і впав на землю, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5 продовжували наносити йому удари руками по різним частинам тіла, доки їх дії не були припинені медичними працівниками.

 

 В апеляціях:

- потерпілий ОСОБА_3 порушує питання про скасування вироку та постановлення апеляційним судом свого, вказуючи на мякість  призначеного підсудним покарання.

 - представник потерпілого ОСОБА_4  порушує питання про скасування вироку та постановлення апеляційним судом свого, вказуючи на мякість  призначеного підсудним покарання та неправильним вирішенням цивільного позову , щодо часткового його задоволення в частині відшкодування моральної шкоди.

    Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,   пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підтримання апеляції, пояснення підсудних:  ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисників : ОСОБА_7, ОСОБА_8,   ОСОБА_9 про безпідставність апеляції,  промову прокурора, який вважає вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з таких підстав.

Доведеність вини та правильність кваліфікації судом суспільно небезпечних дій   підсудних ОСОБА_6  та ОСОБА_5    не  оспорюються , а тому в силу ч.1 ст. 365 КПК України   апеляційним судом не перевіряються.

Винуватість підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_5  у вчиненні злочинів, за встановлених судом першої інстанції обставин підтверджується сукупністю зібраних у справі , досліджених у судовому засіданні  та наведених у вироку доказів. Дії    ОСОБА_6  за  ч.2 ст.296  КК України ,  ОСОБА_5 за ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 122  кваліфіковано правильно.

  Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного , обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Доводи апеляцій  про невідповідність призначеного щодо  підсудних   покарання тяжкості злочину внаслідок  мякості  апеляційний суд відкидає, оскільки призначаючи підсудним  покарання, суд  у повній мірі  врахував ступінь суспільної небезпечності вчинених ними     злочинів, вчинення злочинів вперше, розкаяння підсудних, даних про їх особи: ОСОБА_5 має на утриманні двох неповнолітніх дітей ,  негативно не  характеризується ; ОСОБА_6 характеризується позитивно. З цих підстав, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до переконання , що виправлення й перевиховання  підсудних можливе без ізоляції їх від суспільства.

Апеляційний суд також відзначає, що у справі не встановлено і в апеляціях не наведено жодних даних, які приводили б до висновку про неможливість виправлення   підсудних без ізоляції їх від суспільства . Натомість доводи на користь рішення про застосування ст. 75 КК України , які наведені у вироку, підтверджені даними, що містяться в кримінальній справі і , відповідно до вимог ст. 65 КК України , підлягали до врахування.

Вважати призначені покарання явно несправедливими немає підстав. Доводи апелянтів слід визнати необґрунтованими.

Одночасно апеляційний суд зазначає про необґрунтованість вимог апелянта в частині розв’язання   цивільного позову.

 Відповідно до вимог ст. 328 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок  суд залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

-  3  -

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та розміру заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, урахування ступеня вини відповідача та інших обставин справи. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоровя потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін його життєвих і виробничих стосунках тощо.

Розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача.

Розв’язуючи цивільний позов потерпілого  ОСОБА_3 в частині відшкодування завданої моральної шкоди , суд вимог законодавства дотримався ,своє рішення вмотивував.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягнули за собою скасування або зміну вироку не встановлено.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України , апеляційний суд Закарпатської області,-

у х в а л и в:

апеляції потерпілого ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_4 залишити без задоволення,  вирок  Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04.06.2010 року  щодо    ОСОБА_6  та ОСОБА_5    -  без зміни.

 

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація