ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
16.07.07 Справа № 7/316н-ад.
м. Луганськ
Суддя господарського суду Луганської області Калашник Т. Л., при секретарі судового засідання Михайлевич М.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом
Закритого акціонерного товариства "Луганське спеціалізоване управління № 8", м. Луганськ
до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, м. Луганськ
про визнання нечинними рішень
в присутності представників сторін:
від позивача –Єрмоленко Є.В., довіреність № б/н від 13.06.07;
від відповідача –Соколов М.М., довіреність № 13217/07 від 27.09.06.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання нечинним та протиправним рішення № 734 від 22.12.2006р. на суму 103222,94 грн. та визнати нечинним та протиправним рішення № 201 від 05.04.2007р. на суму 33097,73 грн.
Відповідач позовні вимоги відхилив з підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов № 5003/07 від 13.06.07, посилаючись зокрема на наступне:
- борг за позивачем виникав через порушення встановлених строків сплати внесків та несплату застосованих раніше фінансових санкцій та пені;
- поточні платежі позивача зараховувались у рахунок погашення недоїмки, фінансових санкцій та пені обґрунтовано на підставі п. 5. ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- рішення № 734 від 22.12.2006р. та рішення № 201 від 05.04.2007р. прийняті у відповідності з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
в с т а н о в и в:
З 02.11.05 по 14.11.05 відповідачем у справі було проведено перевірку обчислення позивачем у справі внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування, про що було складено Акт № 600 від 14.11.05. За результатами перевірки було прийнято рішення № 395 від 02.12.05, яким позивачу були нараховані штрафні санкції у сумі 44487 грн. 70 коп. та пеня у розмірі 7645 грн. 86 коп.
22.12.06, на підставі даних картки особового рахунку позивача відповідачем було прийнято Рішення № 734, яким позивачу були нараховані штрафні санкції у сумі 84463 грн. 80 коп. та пеня у розмірі 18793 грн. 45 коп.
05.04.07, на підставі даних картки особового рахунку позивача відповідачем було прийнято Рішення № 201, яким позивачу були нараховані штрафні санкції у сумі 26000 грн. 49 коп. та пеня у розмірі 7097грн. 24 коп.
Позивач вважає такі висновки відповідача такими, що суперечать законодавству України, а застосування штрафних санкцій неправомірними, оскільки, як зазначає позивач, ним у відповідності до платіжних доручень страхові внески до пенсійного фонду сплачувались у повному обсязі та у відповідності до вимог закону.
Відповідачем позовні вимоги відхилено з підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов № 5003/07 від 13.06.07.
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування
Засади і механізми системи функціонування загальнообов‘язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІУ “Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон).
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст.17 Закону страхувальники (роботодавці) зобов‘язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 106 Закону).
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч. 2 ст. 106 Закону).
З 02.11.05 по 14.11.05 відповідачем у справі було проведено перевірку обчислення позивачем у справі внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування, про що було складено Акт № 600 від 14.11.05. За результатами перевірки було прийнято рішення № 395 від 02.12.05, яким позивачу були нараховані штрафні санкції у сумі 44487 грн. 70 коп. та пеня у розмірі 7645 грн. 86 коп., яке було отримано позивачем, про що ним було зазначено у письмових поясненнях, зданих до суду 16.07.07.
За рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій (ч. 5 ст. 106 Закону).
Крім того, відповідно до п. 10.11 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663 (далі –Інструкція), сплата (погашення) пені здійснюється у тому самому порядку, що і недоїмка та фінансові санкції. У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику.
Як вбачається з наведеного, позивач був зобов’язаний сам нараховувати та сплачувати (погашати) пеню, що ним не робилось. Тобто, відповідачем обґрунтовано, на підставі ч. 5 ст. 106 Закону та положень Інструкції, поточні суми страхових внесків зараховувались шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. Як, вбачається з письмових пояснень позивача, зданих до суду 16.07.07, ним були одержані від відповідача відповідні повідомлення з інформацією про суми розподілу сплачених коштів. При цьому слід зазначити, що позивач дії відповідача не оскаржував та не звертався до суду з відповідною позовною заявою.
У зв’язку з наведеним, у позивача виникла недоїмка зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду.
22.12.06, на підставі даних картки особового рахунку позивача відповідачем було прийнято Рішення № 734, яким позивачу були нараховані штрафні санкції у сумі 84463 грн. 80 коп. та пеня у розмірі 18793 грн. 45 коп.
05.04.07, на підставі даних картки особового рахунку позивача відповідачем було прийнято Рішення № 201, яким позивачу були нараховані штрафні санкції у сумі 26000 грн. 49 коп. та пеня у розмірі 7097грн. 24 коп.
Виходячи з наведеного, відповідачем було обґрунтовано, на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону та положень Інструкції, прийнято Рішення № 734 від 22.12.2006р. та Рішення № 201 від 05.04.2007р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
За вказаних обставин у задоволені позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача.
Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний у п’ятиденний строк.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 19.07.07.
Суддя Т. Л. Калашник