АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ухвала
Іменем України
17 серпня 2010 року колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді: Романова О.В.,
суддів: Андрушкевича С.З.,Ляшука В.В.
з участю прокурора: Селюченко І.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляцію прокурора на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 червня 2010 року.
Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.194 ч.2 КК України повернута прокуророві для проведення додаткового розслідування.
Згідно постанови , ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачується в тому , що він 16 лютого 2009 року , перебуваючи в давніх неприязних стосунках з своєю донькою ОСОБА_2 , з метою помсти в нічний час ,умисно , розбивши вікно в її будинку, вкинув туди пляшку з бензином, попередньо підпаливши її, і таким чином, пошкодив шляхом підпалу майно потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 2417 грн.
Повертаючи кримінальну справу прокуророві для проведення додаткового слідства , суд в постанові зазначив, що при огляді місця події слідчим був зроблений гіпсовий зліпок відбитку сліду взуття, однак в справі не зазначено, що цей зліпок згідно вимог КПК України вилучений та опечатаний, що викликає певні сумніви. Крім цього, на думку суду, не перевірено версію ОСОБА_1 про те , що останній ходив до магазину саме там, де було зроблено згаданий зліпок. Не перевірено також версію підсудного проте, що пошкодження волосся від вогню він отримав під час розпалювання газової плити та покази потерпілої ОСОБА_2 про вчинення підпалу декількома особами. При проведенні досудового слідства було порушено право на захист ОСОБА_1, поскільки слідчий не міг не бачити, що останній є інвалідом І групи Великої Вітчизняної війни ,ІНФОРМАЦІЯ_1, з освітою 2 класи і не
може самостійно здійснювати свої процесуальні права та проводити свій захист без надання юридичної допомоги.
В зв’язку з наведеним ,поскільки порушення норм КПК України неможливо усунути в ході проведення судового слідства, під час додаткового розслідування, на думку суду , необхідно з’ясувати де і як ОСОБА_1 обпалив волосся ,чи є у нього опіки на руках, чи міг він залишити сліди взуття на місці їх виявлення, перевірити причетність до злочину інших осіб , виконати необхідні слідчі дії.
В апеляції потерпіла просила постанову суду скасувати , а справу
направити на новий судовий розгляд. На обгрунтування апеляції вказувала , що ніяких сумнівів у вчиненні злочину підсудним немає, не було ніяких сумнівів на протязі всього часу розгляду справи щодо гіпсового зліпку сліду взуття, як і щодо висновку криміналіста про цей зліпок. Під час допиту її та свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слідча Медведчук О.В. допустила фальсифікацію фактів. Вважала , що постанова суду необґрунтована, винесена з порушенням вимог КПК України.
В апеляції прокурор просив постанову суду скасувати, а справу надіслати на новий судовий розгляд до того ж суду.
На обгрунтування апеляції вказував, що постанова суду є незаконною і підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду обставинам справи. Під час судового слідства, суд, залишивши поза увагою клопотання прокурора, вийшов за межі порядку дослідження доказів, надавши оцінку протоколу огляду місця події та стану оформлення речового доказу. На думку прокурора, всі викладені в постанові недоліки можна усунути в судовому засіданні шляхом виклику та допиту свідків, надання судового доручення. Право на захист, як вважав апелянт, не порушено, поскільки інтереси підсудного захищає захисник в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який вимоги апеляції підтримав, потерпілої, яка також підтримала доводи апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ,при проведенні досудового і судового слідства, ОСОБА_1 своєї вини в пред’явленому йому звинуваченні не визнав, пояснивши, що хоч він і перебуває з дочкою ОСОБА_2 у неприязних стосунках тривалий час, але вчинити підпал її будинку він наміру не мав і цього не робив. Зрештою, і не міг цього зробити в зв’язку з похилим віком та інвалідністю.
На досудовому слідстві і в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 заявляла, що підпал було вчинено кількома особами і вона особисто бачила біля будинку дві постаті підпалювачів. Ці покази потерпілої не перевірені.
Підсудний ОСОБА_1 при проведенні досудового слідства вказував, що ходив до магазину через городи, там де було знайдено слід його взуття і зроблено гіпсовий його зліпок. Ці його покази також не перевірені.
Посилання прокурора в апеляції на те , що такі недоліки досудового слідства можуть бути виправлені в судовому засіданні , є безпідставним.
Окрім цього, при проведенні досудового слідства слідчим було порушено право на захист ОСОБА_1, який є особою престарілого віку – ІНФОРМАЦІЯ_1, має початкову освіту – 2 класи, а також є інвалідом І групи Великої Вітчизняної війни, і очевидно, не може сам захищати свої права та розуміти суть слідчих дій. Частково це підтвердив і сам ОСОБА_1, вказавши в судовому засіданні , що дій слідчого не розумів, підписував чисті бланки та інше.
Згідно вимог кримінально-процесуального закону , при проведенні досудового слідства у справах про злочини осіб ,які через свої психічні або фізичні вади не можуть самі реалізувати своє право на захист, участь захисника є обов’язковою з моменту пред’явлення їй обвинувачення. Думка прокурора, висловлена в апеляції, про те , що право на захист підсудного на досудовому слідстві не було порушено тому , що його інтереси в судовому засіданні захищав адвокат, є хибною.
Відповідно до вимог ст.281 КПК України , повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності судового слідства може мати місце тоді, коли ця неповнота або неправильність не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
За таких обставин, коли під час проведення досудового слідства не перевірені версії підсудного та потерпілої щодо вчинення злочину, порушено право на захист підсудного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про повернення справи на додаткове розслідування.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора Радомишльського району Житомирської області та потерпілої ОСОБА_2 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 червня 2010 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.194 ч.2 КК України на додаткове розслідування залишити без задоволення, згадану постанову – без зміни.
Судді: