Судове рішення #10532165

  УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем   України

17 серпня 2010 року колегія суддів апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді         Романова О.В.,

суддів:                       Андрушкевича С.З., Слісарчука Я.А.             з участю прокурора:               Селюченко І.І.

    засудженого:                           ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок  Корольовського районного суду м. Житомира від 9 червня 2010 року.

Цим вироком                   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1,неодруженого, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України

                                            раніше судимого:

- 1.11.2007 року за ст.ст.307 ч.2.75,76  КК України  на три роки позбавлення волі з іспитовим строком на два роки,

- 18.12.2007 року за ст.ст.309 ч.2,70,75,76 КК України на п’ять років позбавлення волі з іспитовим строком на три роки,

   засуджений за ст.307 ч. 2 КК України на п’ять років  позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, за ст. 309 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим  призначено ОСОБА_1 п’ять років позбавлення волі .Згідно ст.71 ч.1 КК України з частковим приєднанням не відбутого за попереднім вироком покарання остаточно призначено ОСОБА_1 п’ять років і п’ять місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

   Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_1 залишено попереднім – тримання під вартою.

   Стягнуто з ОСОБА_1 422 грн.28 коп. судових витрат.   Питання

 щодо речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст.81КПК України.

Справа № 11-518\10                                                Головуючий у суді 1-ї інстанції Гансецька І.А.

 Категорія справ:ст.307, 309 ч. 2 КК України                         Суддя-доповідач                         Андрушкевич С.З.

    Згідно вироку суду першої інстанції, 11 лютого 2010 року близько

 20 год.50 хв. біля ринку „Сімейний” по вул. Вітрука в м. Житомирі  ОСОБА_1 , знайшов , тобто , незаконно придбав  з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій вагою сухої речовини 0,0525 гр. , який незаконно переносив , зберігаючи при собі .Близько 21 год.00 хв. 11 лютого 2010 року поблизу будинку №53 по вул. Вітрука в м. Житомирі  ОСОБА_1, будучи особою , що раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України , збув за 50 грн. згаданий наркотичний засіб ОСОБА_4

                 4 березня 2010 року близько 23 год.00 хв. біля будинку №53 по вул. Вітрука в м. Житомирі ОСОБА_1 знайшов , тобто незаконно придбав як з метою збуту , так і без мети збуту , особливо небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій вагою сухої речовини 0,67 гр. та наркотичний засіб – екстракційний опій (концентрат з макової соломи) вагою сухої речовини  1,175 гр. , який незаконно. повторно , як з метою збуту так і без мети збуту, зберігаючи при собі, переніс до місця свого проживання за АДРЕСА_1, де зберігав до 20 год.20хв. 5.03.2010 року. Близько 20 год.20 хв. того ж дня біля будинку №53 під час проведення оперативної закупки ОСОБА_1 незаконно, повторно, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, шляхом продажу за 200грн. збув частину ацетильованого опію вагою сухої речовини 0,17 гр.  легендованій особі – ОСОБА_5 , а решту ацетильованого опію вагою сухої речовини 0,5 гр. та екстракційного опію вагою сухої речовини 1,175 гр. продовжував незаконно ,повторно, без мети збуту ,зберігати за місцем свого проживання до 20 год.45 хв., де вони були вилучені працівниками міліції.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 не погоджується з призначеним йому судом покаранням, яке визнає занадто суворим. Вважав, що суд, постановляючи вирок, порушив вимоги ст.22 КПК України , тобто не взяв до уваги та не врахував ряд пом’якшуючих покарання обставин.

Зокрема, на думку апелянта, судом не враховано при  призначенні покарання  ситуацію в його сім’ї, де мати є інвалідом другої групи , а батько – інвалідом першої групи, наявність у нього на утриманні  малолітньої дитини, те, що сам він хворіє хронічним захворюванням. Просив врахувати вищенаведене та застосувати ст.69 КК України і вирок суду змінити, пом’якшивши призначене покарання.

   

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію,  висновок прокурора про залишення вироку без зміни, обговоривши доводи апеляції,  перевіривши вирок суду в межах ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, призначаючи ОСОБА_1  покарання, врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу, обставини справи, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляціях, зокрема повне визнання вини та щире каяття.

   

         Засуджений  ОСОБА_1  вчинив нові злочини, як особа раніше судима за вчинення інших злочинів, в період іспитового строку , будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням.

         Суд першої інстанції правильно вирішив, що ОСОБА_1 після засудження за попередні злочини належних висновків для себе не зробив, став на шлях вчинення нових злочинів, які відносяться до категорії середніх і тяжких.

З врахуванням зазначеного, даних які характеризують особу винного, його сімейного стану, його ставлення до вчиненого, суд і призначив  ОСОБА_1 мінімальне покарання, як передбачене санкцією ч. 2 ст.307 , так і ст.309 ч.2 КК України, яке, на думку колегії суддів, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

    Наявність у засудженого ОСОБА_1 хронічного захворювання не є перешкодою для призначення йому покарання у виді позбавлення волі.

    Підстави для зміни вироку за мотивами, викладеними в апеляціях, відсутні.

          Разом з тим, суд першої інстанції при складанні вироку допустив описку у вступній частині вироку, вказавши , що ОСОБА_1 вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 1.11.2007 року був засуджений за ст.307 ч.2,75 КК України на три роки позбавлення волі з іспитовим строком два роки, в той час як в у цьому вироку на а.с.57-58  вказано , що ОСОБА_1 засуджений за ст.309 ч.2,75 КК України.Тому колегія суддів вважає за можливе в порядку ст.365 КПК України виправити цю описку.

    Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Житомирської області , -

                                                          У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1  залишити без задоволення.

Вирок  Корольовського районного суду м. Житомира від 9 червня 2010 року змінити , вказавши у його вступній частині, що ОСОБА_1 був засуджений вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 1.11.2007 року за ст.309 ч.2.,75 КК України.

В решті вирок залишити без зміни.  

          Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація