УКРАЇНА

                      АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                       УХВАЛА                                                      

                                             ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді     Олексієнка М.М.,        

суддів: Кашапової Л.М., Снітка С.О.,            

при секретарі судового

засідання  Ганько Ю.І.,

з участю:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу  Районного комунального підприємства „Черняхів-Сервіс” в особі арбітражного керуючого – ліквідатора Сушкова Віктора Васильовича на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області  від 31березня 2010 року у справі за позовом Районного комунального підприємства „Черняхів-Сервіс” (надалі - РКП „Черняхів-Сервс”) до приватного нотаріуса Черняхівського районного нотаріального округу Котенко Лідії Іларіонівни (надалі – приватний нотаріус) про визнання недійсною постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій та зобов’язання посвідчити договір купівлі-продажу,

                                                              в с т а н о в и л а  :

У січні 2010 року арбітражний керуючий – ліквідатор РКП „Черняхів-Сервіс” звернувся  в суд з позовом до приватного нотаріуса, в якому просив визнати недійсною постанову від 29 грудня 2009 року про відмову у вчиненні нотаріальних дій з посвідчення договору купівлі-продажу та зобов’язати посвідчити договір. Посилався на те, що відповідачем безпідставно відмовлено у посвідченні договору купівлі-продажу об’єктів майнового комплексу РКП „Черняхів-Сервіс”, які ввійшли до складу ліквідаційної маси та підлягали реалізації в ході ліквідаційної процедури. Для посвідчення договору нотаріусу були надані всі необхідні документи, в тому числі на право господарського відання майна, яке було предметом договору.

Рішенням Черняхівського районного суду від 31.03.2010 року у позові Сушкову В.В. відмовлено.

В апеляційній скарзі представник РКП „Черняхів-Сервіс”, в особі арбітражного керуючого, з посиланням на порушення норм матеріального та

Справа №22ц-2853/10                                                     Головуючий у суді 1 інстанції Моніч Б.С.

Категорія 20                                                                     Доповідач – суддя Олексієнко М.М

процесуального права, допущених судом, просить рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.  Вказує на те, що всупереч ст. ст. 11, 57-59  ЦПК України справу розглянуто поза межами предмету спору, у відсутності відповідача, з недотриманням вимог щодо допустимості доказів та принципу змагальності. Судом не звернуто увагу на невідповідність постанови нотаріуса вимогам Закону „Про нотаріат”. Не застосовано до спірних правовідносин положення ст. ст. 23, 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Закони України „Про власність”, „Про нотаріат”, що свідчить про порушення норм матеріального права.

 Вислухавши доводи осіб, які з’явились в судове засідання, з’ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд обґрунтовано прийшов до висновку про правомірність постанови нотаріуса від 29.12.2009 року щодо відмови позивачу у вчиненні нотаріальних дій по посвідченню договору купівлі-продажу нерухомого майна.

    Відповідно до ст. 55 Закону України „Про нотаріат” угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється.

    У справі відсутні будь-які докази, які б свідчили, що нерухоме майно, яке мав намір продати арбітражний керуючий РКП „Черняхів-Сервіс”, належить на праві власності чи праві повного господарського відання цьому підприємству. Згідно свідоцтва про право власності від 24.11.2008 року (а.с.15) спірне майно належить на праві власності Територіальним громадам сіл, селищ Черняхівського району в особі районної ради.

Відповідно до ст. 102 ЦК України, в установчому акті визначається майно, яке засновник повинен передати установі після її державної реєстрації. У справі відсутній  такий документ. У статуті РКП „Черняхів-Сервіс” (а.с.18-24) лише зазначено, що майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, проте не вказано склад цього майна.

    Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, зокрема посилання на порушення норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції не спростовують.

    При розгляді справи, суд не вийшов за межі предмету позову. Відповідач не оскаржував рішення з тих підстав, що справу розглянуто у його відсутності чи порушено його права. Суд не міг застосовувати положення Закону України „Про власність”, оскільки він втратив чинність.

 З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304,  п.1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 308, 315, 324 ЦПК України, колегія суддів,

                        у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу районного комунального підприємства „Черняхів-Сервіс” в особі арбітражного керуючого – ліквідатора Сушкова Віктора Васильовича залишити без задоволення, а рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 31 березня 2010 року – без змін.

    Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:                                                                                   М.М. Олексієнко

Судді:                                                                                               Л.М. Кашапова

                                                                                                          С.О. Снітко