ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«10» серпня 2010 р. м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Балахонов Б.Л., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ялтинського міського суду АРК від 29 червня 2010 р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 153 грн., без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Симеїз, м. Ялта, Республіки Крим, громадянина України, приватного підприємця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
- за ст. 91 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 91 КУпАП і піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 153 грн., без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, за те, що він 01 квітня 2010 року о 12 годині 40 хвилин у Місхорському парку смт. Кореїз здійснював торгівельну діяльність без дозвільної документації, а саме: дозволу Республіканського комітету по охороні навколишнього природного середовища АР Крим та договору з Державною Адміністрацією парків пам'ятників, чим порушив ст.38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
В апеляції ОСОБА_1 просив постанову суду скасувати та закрити провадження в справі у зв’язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення. Свої доводи мотивував тим, що є приватним підприємцем, торгівельну діяльність здійснює на підставі дозволу, виданого виконкомом Кореїзської селищної ради на період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки торгівельна діяльність не оказує шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, забороненої діяльності, спеціального використання природних ресурсів без дозволу, порушення інших вимог режиму цих територій, не припускав, тому його дії не містять складу правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вона не підлягає задоволенню.
Як вбачається зі змісту ст. 91 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду.
Відповідно до охоронного зобов'язання Республіканського комітету по охороні навколишнього природного середовища АР Крим на території парку пам'ятника садово-паркового мистецтва загального значення «Місхорський» забороняється проведення господарської та підприємницької діяльності без попереднього узгодження з місцевим природоохоронним органом. Крім того, усі види природокористування здійснюються за дозволами Рескомприроди АР Крим в затверджених у встановленому порядку лімітів (а.с. 3).
Ст. 9-1 Закону України «Про природно - заповідний фонд України» регламентує спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів природно - заповідного фонду: спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів природно - заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на основі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів природно - заповідного фонду.
Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності.
Суд першої інстанції, при прийнятті свого рішення, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 2), охоронного зобов’язання (а.с. 3), акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с. 4), доповідної записки (а.с. 7), пояснювальної записки (а.с. 9), копії плану розміщення торгівельного місця ОСОБА_1 (а.с.11), копії фототаблиці (а.с. 12).
Вирішуючи питання про вид та розмір стягнення, суд першої інстанції прийняв до уваги характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника.
Доводи апелянта про відсутність в його діях складу зазначеного правопорушення безпідставні, оскільки здійснення торгівельної діяльності на території парку пам'ятника садово-паркового мистецтва загального значення «Місхорський» передбачає наявність спеціального дозволу Республіканського комітету по охороні навколишнього природного середовища АР Крим. При цьому сам ОСОБА_1 не заперечував, що зазначений дозвіл він не отримував.
Крім того, не мають принципового значення посилання апелянта в даному судовому засіданні на те, що він неодноразово звертався до Рескомприроди АРК з приводу отримання спеціального дозволу, проте йому було відмовлено у зв’язку з тим, що ліміти (обмеження) господарського використання Місхорського парку - пам’ятника не затверджено Держадміністрацією парків, оскільки він мав право оскаржити в установленому законом порядку дії або бездіяльність посадових осіб Рескомприроди АРК або Держадміністрації парків.
Таким чином, матеріали справи мають достовірні дані про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, тому підстав для задоволення апеляції і скасування постанови, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ялтинського міського суду АРК від 29 червня 2010 р. відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду АР Крим Б.Л. БАЛАХОНОВ