Справа № 2-а-402/2010/0423

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

10 серпня 2010 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді                 Ковальчук Т.А.

при секретарі                     Хорольській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ Ферафонтова Віталія Олеговича про поновлення строку на оскарження, встановлення відсутності компетенції по складанню протоколу та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1, в якому він просить поновити строк на оскарження постанови, встановити відсутність компетенції відповідача                       по складанню протоколу та скасувати постанову серії АЕ № 253095 від 24.06.2010 р. винесену інспектором Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ Ферафонтовим В.О. про притягнення його                 до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що постановою винесеною Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ Ферафонтовим В.О. від 24 червня 2010 року                               серії АЕ № 253095 на позивача накладено адміністративне стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП                     в розмірі 260 гривень, відповідно до вищезазначеної постанови, позивач начебто, 24.06.2010 року в смт. Магдалинівка по вул. Радянській, керуючи автомобілем ВАЗ д/н НОМЕР_1 не виконав вимоги дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» здійснив рух в зоні дії знаку.

Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню оскільки викладене у протоколі серії АЕ1 № 032282 не відповідає дійсності з таких підстав.

Позивач вказує, що відповідач не пробував вияснити причину його проїзду по автошляху             по вул. Радянській. Так як позивач посадова особа – заступник голови районної ради, мав намір проїхати на територію Магдалинівської середньої школи, для вирішення виробничих питань. Позивач зазначає, що він знаходився за кермом службового автомобіля, що належить Магдалинівській районній раді, але відповідач у протоколі вказав про нього в графі «місце роботи» - не працює. Позивач вважає, що відповідач при складанні виявив недбалість, адже за кермом службового автомобіля не могла знаходитися людина, що не працює.

Позивач звертає увагу суду  на те, що відповідач навіть не спробував вияснити чому                      та з якою метою він – заступник голови Магдалинівської районної ради мав намір проїхати                  до Магдалинівської середньої школи.

Позивач прохає поновити йому строк оскарження постанови, у зв’язку з його завантаженістю у виконанні службових обов’язків та постійними відрядженнями.

Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача були незаконними і просить скасувати оскаржувану постанову.

Позивач в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов обґрунтований                  та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення в графі «місце роботи» - зазначено «не працює». (а. с. 5).

В цей же день інспектором Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ  Ферафонтовим Віталієм Олеговичем винесено постанову серії АЕ № 253095, згідно якої  ОСОБА_1 - 24.06.2010 року              в смт. Магдалинівка по вул. Радянській, керуючи автомобілем ВАЗ д/н НОМЕР_1 не виконав вимоги дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» здійснив рух в зоні дії знаку і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 260 грн. (а. с. 4).

Відповідно до розділу 33 Правил Дорожнього руху України, дорожній знак - не поширюється дія знаку 3.1  -  на  транспортні  засоби,  що   обслуговують громадян чи належать громадянам,              які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які  розташовані  у позначеній зоні.  У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з  неї  на найближчому перехресті до місця призначення.

Судом було встановлено, що позивач є посадовою особою – заступником голови Магдалинівської районної ради Дніпропетровської області (а. с. 10).

В силу ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Оскільки позивач вказує, що перебуває у відрядженнях та постійно зайнятий у зв’язку                   із виконанням своїх службових обов’язків, суд вважає, що строк звернення до суду                            був пропущений з поважних причин,  тому строк для оскарження постанови має бути поновлено.

Суд вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального                                    та процесуального права а отже підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Кодекс України про адміністративні правопорушення поєднує в собі норми                                      як матеріального так і процесуального права.

Зокрема, ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах                           про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Під всебічним, повним та об’єктивним з’ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи,                     яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.

В даному випадку, відповідачем не було заслухано пояснення позивача, щодо події,                         яка відбулася, тому це потягло за собою помилкове винесення постанови.

Ст. 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення,                      чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності,                          чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду,                        чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, однак як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідачем при розгляді справи не було виконано вимог ст. 280 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП п останова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте                  по справі рішення, а згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України  законодавства у справах про деякі злочини  проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам статей 283,                   284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази на яких ґрунтується висновок  про вчинення особою адміністративного правопорушення та вказати  мотиви відхилення інших доказів на які посилається правопорушник чи виражених ним доводів, однак, в оскаржуваній постанові відсутні будь-які висновки, мається лише констатація факту і все.

Відповідачем не надано жодних доказів правомірності своїх дій, в той час                                      як  ч. 2 ст. 71 КАС України встановлює обов’язок суб’єкта владних повноважень довести правомірність своїх дій, якщо він заперечує проти позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача  до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП являється безпідставним, а отже постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги або протесту на постанову                    по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість  винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.

Оскільки згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися                           на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, то суд вважає за можливе, скасувавши оскаржувану постанову, закрити провадження у справі                             про адміністративне правопорушення відносно позивача в зв'язку з відсутністю складу правопорушення.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи                    про адміністративні   правопорушення передбачені частиною  перша статті 122 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні  правопорушення,  розгляд  яких віднесено  до  відання  органів, зазначених у статті 222 цього Кодексу,  протоколи                           про правопорушення мають право  складати уповноважені   на  те  посадові  особи  цих  органів.

Вимогу позивача, щодо встановлення відсутності компетенції по складанню протоколу             про адміністративне правопорушення інспектора Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ Фераопонтова Віталія Олеговича серії АЕ № 253095  слід відхилити, оскільки відповідач                          є посадовою особою органу внутрішніх справ (міліції) – інспектор ДПС та має спеціальне звання – молодший сержант міліції, тобто вправі складати протоколи про адміністративне правопорушення за вчинення порушень передбачених ч. 1ст. 122 КУпАП.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р.,  -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом                    про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Скасувати постанову серії АЕ № 253095 від 24 червня 2010 року винесену інспектором Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ Ферафонтовим Віталієм Олеговичем.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1, на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви на апеляційне оскарження чи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області. Копія апеляційної скарги повинна бути одночасно направлена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                 Т.А. Ковальчук