Справа № 2-а-375/2010/0423
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2010 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Ковальчук Т.А.
при секретарі Хорольській І.П.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ Ріжко Юрія Олексійовича про скасування протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1, в якому він просить скасувати постанову серії АН № 637912 від 23.04.2010 р. винесену інспектором ДПС Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ Ріжко Юрієм Олексійовичем про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що постановою винесеною інспектором ДПС Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ від 23 квітня 2010 року серії АЕ № 637912 на позивача накладено адміністративне стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 260 гривень, відповідно до вищезазначеної постанови, позивач начебто, 23.04.2010 року, керував автомобілем ВАЗ д/з НОМЕР_1 здійснив зупинку автомобіля ближче десяти метрів від виїзду з прилеглої території.
Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню оскільки викладене у протоколі серії СА № 127651 не відповідає дійсності з таких підстав.
Позивач вказує, що він рухаючись по вул. Центральній в смт. Петриківка здійснив зупинку свого службового автомобіля для висадки пасажира. Однак позивач зазначає, що здійснив зупинку більше, ніж за десять метрів від виїзду з прилеглої території. В цей час до позивача підійшов працівник ДАІ, попрохав документи на автомобіль та посвідчення водія, після чого склав протокол за порушення правил зупинки. Заміри відповідач не проводив, пояснення позивача відкрито ігнорував.
Працівником ДАІ не застосовувалися ніякі технічні засоби очного місця зупинки позивача, відстань не вказана і у протоколі.
Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача були незаконними і просить скасувати оскаржувану постанову.
В судовому засіданні позивач підтримав позов та прохав суд задовольнити його.
Відповідач в судове засідання не з’явився, надіславши письмову заяву про розгляд справи без його участі, позов не визнає.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії СА № 127651 від 23.04.2010 року позивач з ним не погодився, також з нього видно, що відповідач не вказав норму закону відповідно до якої передбачена відповідальність за вказане правопорушення (а. с. 6).
В цей же день інспектором ДПС Дніпропетровського ДПС ДАІ Ріжко Юрієм Олексійовичем винесено постанову серії АН № 637912, згідно якої ОСОБА_1 - 23.04.2010 р. о 15-05 годині в смт. Петриківка по вул. Центральна керуючи автомобілем ВАЗ д/з НОМЕР_1 здійснив зупинку автомобіля ближче десяти метрів від виїзду з прилеглої території і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 260 гривень (а. с. 7).
Суд вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права а отже підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Кодекс України про адміністративні правопорушення поєднує в собі норми як матеріального так і процесуального права.
Зокрема, ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Під всебічним, повним та об’єктивним з’ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.
В даному випадку, відповідачем не було заслухано пояснення позивача, щодо події, яка відбулася, тому це потягло за собою помилкове винесення постанови.
Ст. 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, однак як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідачем при розгляді справи не було виконано вимог ст. 280 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП п останова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення, а згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам статей 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів на які посилається правопорушник чи виражених ним доводів, однак, в оскаржуваній постанові відсутні будь-які висновки, мається лише констатація факту і все.
Відповідачем не надано жодних доказів правомірності своїх дій, в той час як ч. 2 ст. 71 КАС України встановлює обов’язок суб’єкта владних повноважень довести правомірність своїх дій, якщо він заперечує проти позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП являється безпідставним, а отже постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.
Оскільки згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, то суд вважає за можливе, скасувавши оскаржувану постанову, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача в зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогу позивача, щодо скасування протоколу про адміністративне правопорушення серії СА № 127651 слід відхилити, оскільки протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказування, та чинним законодавством не передбачено оскарження протоколу окремо від постанови по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ Ріжко Юрія Олексійовича про скасування протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.
Скасувати постанову серії АН № 637912 від 23 квітня 2010 року винесену інспектором ДПС Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ Ріжко Юрієм Олексійовичем.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1, на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Постанова може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви на апеляційне оскарження чи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області. Копія апеляційної скарги повинна бути одночасно направлена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.А. Ковальчук