Справа № 22ц-4058/2010 Головуючий у 1 інстанції – Лихошерст В.В.
Категорія – цивільна Доповідач – Шемець Н.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В., МАМОНОВОЇ О.Є.,
при секретарі: КРАВЧЕНКО В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов”язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2008 рік, -
в с т а н о в и в :
Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2009 року позов ОСОБА_5 задоволено частково, визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Щорському районі щодо невиплати ОСОБА_5 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року протиправною, зобов”язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апелянт вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з”ясовані обставини справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не визначено видатки на виплату даного підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, та не виділено на це відповідні кошти, і зміни до цього Закону також не вносилися, а тому апелянт вважає, що дії управління у разі призначення та виплати позивачу такого підвищення до пенсії суперечили б нормам Конституції України та Бюджетного кодексу України.
Апелянт вважає свої дії щодо відмови в проведенні підвищення пенсій дітям війни правомірними з причини відсутності у нього самого об’єкту спору - коштів Державного бюджету України, за рахунок яких слід було б провести виплати при виконанні судового рішення.
Також посилається на те, що згідно з ч.3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, що обмежує застосування даної статті виключно в межах даного Закону, враховуючи також, що у даному випадку спір вівся не про визначення розміру пенсії позивачу згідно даного Закону, а про нарахування підвищення до пенсії згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Апелянт зазначає, що підвищення до пенсії позивачу в 2008 році виплачувалось в законодавчо встановлених розмірах та в повній мірі з коштів, закладених в Державному бюджеті України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що позивач отримує пенсію за віком і відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни (а.с.4).
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року №107 –VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” - дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ж ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, мав діяти у відповідності з вимогами ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, але у порушення вимог зазначеної статті таких нарахувань та виплату не проводив, чим допустив протиправну бездіяльність, і, відповідно, зобов”язав УПФ провести перерахунок та виплату позивачу доплати (підвищення) до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Доводи апелянта з приводу законодавчої неврегульованості питання щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії дітям війни є безпідставними, оскільки на спірні правовідносини поширюється дія чинного Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який є обов”язковим для виконання відповідачем.
Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов”язків у даному спорі виходять за межі заявлених позовних вимог.
Крім того, оскаржуваним судовим рішенням на відповідача покладений обов”язок по нарахуванню та виплаті спірних виплат, які проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України, і судом не ухвалювалось рішення про проведення виплат за рахунок коштів ПФУ.
Також апеляційний суд вважає, що застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку доплат дітям війни є вірним, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304-1, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області – відхилити.
Постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: