Справа № 22ц-3973/2010 Головуючий у 1 інстанції – Шаповал З.О.
Категорія – цивільна Доповідач – Шемець Н.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В., МАМОНОВОЇ О.Є.,
при секретарі: КРАВЧЕНКО В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов”язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2008 рік -
в с т а н о в и в :
Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2009 року позов ОСОБА_5 задоволено частково, визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Щорському районі щодо невиплати ОСОБА_5 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року протиправною, зобов”язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком.
В апеляційній скарзі відповідач просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апелянт вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з”ясовані обставини справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Апелянт зазначає, що судом не враховано, що управління виплачує лише ті кошти, які надходять на його рахунок. На фінансування спірних виплат коштів з Державного бюджету України не надходило, тому рішення суду є неправомірним через відсутність у відповідача коштів для проведення виплат за судовим рішенням. Таке рішення призведе до нецільового використання коштів Пенсійного фонду України.
Також, на думку апелянта, судом не враховано, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а не з Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Апелянт вважає, що підвищення до пенсії дітям війни проводилось в законодавчо визначених розмірах та в повній мірі з коштів, закладених в Державному бюджеті України відповідно до законодавчих норм, тому його дії є правомірними.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що позивач отримує пенсію за віком і відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни (а.с.5).
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року №107 –VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” - дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ж ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, мав діяти у відповідності з вимогами ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, але у порушення вимог зазначеної статті таких нарахувань та виплату не проводив, чим допустив протиправну бездіяльність, і, відповідно, зобов”язав УПФ провести перерахунок та виплату позивачу доплати (підвищення) до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Апеляційний суд враховує, що на спірні правовідносини поширюється дія чинного Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який є обов”язковим для виконання відповідачем.
Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов”язків у даному спорі виходять за межі заявлених позовних вимог.
Крім того, оскаржуваним судовим рішенням на відповідача покладений обов”язок по нарахуванню та виплаті спірних виплат, які проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України, і судом не ухвалювалось рішення про проведення виплат за рахунок коштів ПФУ.
Також апеляційний суд вважає, що застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку доплат дітям війни є вірним, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304-1, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області – відхилити.
Постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: