Справа № 22ц – 3303/2010 р. Голов.у 1 інстанції-Олійник В.П.
Категорія – цивільна Доповідач – Шемець Н.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2010 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого: Позігуна М.І.,
суддів: Шемець Н.В., Губар В.С.,
при секретарі: Рачовій І.І.,
з участю: позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6, його представника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_5 26 серпня 2009 року звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_6 аліментів на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, посилаючись на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина, хоча має таку змогу.
Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено, стягнуто з ОСОБА_6 на її користь аліменти на неповнолітню дитину, сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частки заробітку відповідача щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 серпня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття, також стягнуто судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати зазначене заочне рішення, ухвалити нове рішення, яким визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі, а саме 100 грн. щомісячно, відстрочити у зв”язку з його хворобою до 01 січня 2011 року виконання рішення суду стосовно заборгованості, що виникла з 26 серпня 2009 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що 11 вересня 2009 року він потрапив в ДТП і отримав тяжкі тілесні ушкодження, про що повідомив Ніжинський міськрайонний суд і просив суд справу без його участі не розглядати та зупинити провадження у справі, проте судом першої інстанції не було зупинено провадження по даній справі; незважаючи на медичні довідки щодо його стану здоров”я, суд ухвалив рішення у справі без його участі в порушення норм процесуального права.
Також апелянт зазначає, що він отримує пенсію по 2 групі інвалідності в розмірі 656 грн., з яких сплачує 315 грн. щомісяця за кредитним договором і якщо він буде сплачувати аліменти в розмірі ј частини його доходів, то на прожиття йому залишається лише 101 грн., тому просить призначити аліменти в твердій грошовій сумі-100грн. відповідно до положень ст. 184 СК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню в частині судового збору, в іншій частині залишенню без змін, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов”язаний приймати участь у утриманні своєї дитини, а при визначенні розміру аліментів врахував обставини, передбачені ст.182 СК України та вважав за необхідне стягнути аліменти в розмірі ј частини всіх видів заробітку(доходу) відповідача.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
По справі встановлено, що сторони мають сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 6).
Згідно довідки Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області від 18 серпня 2009 року дитина проживає разом з матір’ю – позивачкою по справі і знаходиться на її утриманні (а.с. 7).
Статтею180 СК України визначено, що батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини(аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі - ч.2 ст.181 СК України
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне становище дитини, стан здоров”я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.
По справі встановлено, що на час розгляду даної справи сторони проживали окремо, обоє власного житла не мають і проживають у своїх батьків.
Згідно пояснень позивача, її дохід на час винесення рішення становив 130 грн. матеріальної допомоги від держави, крім того, дитина тривалий час хворіла і від її народження вони майже рік перебували в дитячій лікарні.
Відповідач 11 вересня 2009 року потрапив у ДТП, отримав тяжкі тілесні ушкодження, тривалий час лікувався, 06 січня 2010року йому встановлено другу групу інвалідності від загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату і згідно висновку МСЕК він потребує тривалого лікування(а.с.21,32, 36,55-56,58).
Згідно довідки УПФ України в Деснянському районі відповідач отримує пенсію по інвалідності 2 групи, розмір якої становив: листопад –грудень 2009 року 573 грн., січень – березень 2010року 695 грн., квітень 2010 року -706 грн.(а.с.87).
Зазначене свідчить про те, що рівень доходів сторін дуже незначний, проте відповідач має реальну можливість надавати матеріальну допомогу на утримання сина.
Вимоги апелянта про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі 100грн. апеляційним судом не можуть бути задоволені, оскільки відповідно до положень ст. 184 СК України суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі у тому випадку, коли стягнення аліментів у частці від заробітку(доходу) неможливе або викликає труднощі.
Оскільки відповідач має стабільний дохід, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування рішення суду в даній частині.
Щодо доводів апелянта про сплату ним кредиту, то апеляційний суд враховує, що ці доводи не підтверджуються належними доказами щодо проведення такої оплати відповідачем, крім того, з кредитного договору не вбачається, що він оформлений на відповідача, тому є недоведеним, що ОСОБА_6 має зобов”язання перед кредитною установою.
Доводи апелянта щодо порушень норм процесуального закону є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 15 жовтня 2009 року суд зупиняв провадження у справі на час хвороби відповідача (а.с.24); 30 березня 2010 року відновив провадження у справі (а.с.52) і 09 квітня 2010 року виніс заочне рішення. Про час і місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений(а.с.60).
Вимоги апелянта про відстрочку виконання рішення суду не можуть бути взяті апеляційним судом до уваги, оскільки предметом даного позову є вимоги про стягнення аліментів, і апеляційний суд, згідно положень ч.1 ст.303 ЦПК України, перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вимоги про відстрочку виконання рішення суду не розглядались судом першої інстанції і заявлені передчасно, оскільки рішення звернуто до негайного виконання лише в частині стягнення суми платежу за один місяць, а в іншій частині набирає законної сили після його перегляду апеляційним судом.
Проте суд першої інстанції за наявності доказів щодо 2 групи інвалідності у відповідача(а.с.55), що є підставою для звільнення від сплати судового збору, при вирішенні питання щодо судових витрат, стягнув з ОСОБА_6 51 грн. на користь держави. Тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню.
В іншій частині оскаржуване рішення належить залишити без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.88, 303, 307, 309 ч.1 п.4, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
в и р і ш и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 –задовольнити частково.
Заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 квітня року - скасувати в частині стягнення з ОСОБА_6 51 грн. судового збору на користь держави, в іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: