Справа № 22- 5336\ 2006 р.                       Головуючий 1 інстанції Бродніков С.О.

Категорія 21                                                            Доповідач      Висоцька В.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 липня   2006 року                                                 м.Донецьк

Апеляційний суд                        Донецької області

в складі

головуючого              ВИСОЦЬКОЇ В.С.

суддів                          БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.

при секретарі                              КЕЛЕМЕНІ І.І,

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ГАГАРИ Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну

скарги             відділення виконавчої дирекції Фонду  соціального  страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівці м. Донецької області  на рішення Новогродівського міського суду Донецької області    від   12 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогодівці Донецької області   про відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області   від 12 квітня   2006 року позовні вимоги ОСОБА_1   до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в   м. Новогродівці Донецької області     про відшкодування моральної шкоди задоволені частково. На користь ОСОБА_1 з відповідача було стягнуто моральну шкоду у розмірі 12 000 гривень.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки суд першої інстанції не врахував, що висновком МСЕК не встановлений факт спричинення позивачу моральної шкоди. В судовому засіданні представник відповідача ГАГАРА Н.В. підтримала скаргу.

Позивачка ОСОБА_1 просила скаргу відхилити, рішення залишити без змін.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив, що позивачу завдано моральну шкоду трудовим каліцтвом : завдано фізичний біль, вона не може вести звичайний спосіб життя, порушені її нормальні життєві зв"язки, вимагає: від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Таким чином, судом встановлено порушення законних прав позивача по справі. Оскільки по справі встановлено втрату позивачем 50 % професійної працездатності, суд визначив та стягнув із відповідача 12 000 грн. моральної шкоди.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

За змістом ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду, у зв"язку з ушкодженням здоров"я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 знаходилася в трудових відносинах з підприємством вугільної промисловості. 17 березня 2003 року з нею стався нещасних випадок, пов'язаний з виробництвом, внаслідок якого вона отримала двохлодижечний перелом з вивихом правої ноги та інші переломи кісток та вивихи.

Висновком МСЕК від 30.10.2003 року" позивачу встановлено 50 % втрати працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом (а.с.8 ), висновком МСЕК від 16.03.2005 року встановлена стійкої втрати працездатності 25% строком на 2 року (а.с. 13). За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров"ю, за нормами вищеназваного Закону.

Доводи апеляційної скарги про відсутність наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди спростовується матеріалами справи.

За таких обставин суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт заподіяння потерпілому моральної шкоди.

Доводи відповідача про відсутність у справі висновку МСЕК про завдання моральної   шкоди   не   відповідають   вимогам   п.З   ст.34   Закону   України   „Про загальнообов'язкове державне  соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, вплив на його душевний стан, неможливість жити повноцінним життям й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначив таке відшкодування в розмірі 12 000 грн. Підстав для зменшення визначеного судом розміру моральної шкоди не вбачається. 5% вини постраждалого в нещасному випадку не може впливати на розмір моральної шкоди.

Апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому апеляція   підлягають   відхиленню.

У відповідності частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.307- 313 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛ ИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Новогродівці Донецької області   відхилити.

Рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 12 квітня     2006 року  залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.