Справа № 22ц-8894/2010р. Головуючий в 1 інстанції: Васильєва Н.М.
Категорія - Доповідач – Коротенко Є.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2010 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
головуючого: судді Коротенка Є.В.
суддів: Медведєва А.М., Маляренко І.Б.,
при секретарі – Глазковій Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 27 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, -
В С Т А Н О В И Л А:
В жовтні 2009 року позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1.
В обгрунтування позовних вимог вказала, що 15.04.2005 року ОСОБА_1 взяв у неї в борг 3000 грн., про що особисто написав розписку. У відповідності до положень ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України ОСОБА_2 звернулась 08.07.2009 року до ОСОБА_1 з вимогою про повернення боргу у семиденний строк, але борг повернутий не був, у зв’язку з чим вона вимушена звернутись із позовом до суду.
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Луганська від 26 лютого 2010 року ОСОБА_3 була залучена до участі у справі в якості співвідповідача.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Луганська від 27 квітня 2010 року:
- позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 3000 грн.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою на нього, вважає його незаконним та необгрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, провадження у справі закрити.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України повно і всебічно дослідив обставини справи та дав належну оцінку доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
При цьому суд зробив правильний висновок про наявність у ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 боргових зобов’язань на підставі договору позики, укладеного 15 квітня 2005 року, що підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_1 про отримання ним від позивачки в борг зазначеної суми.
Але при цьому, зробивши у мотивувальній частині рішення вірний висновок про необгрунтованість позову до ОСОБА_3, прийнявши до уваги, що гроші були взяті у борг ОСОБА_1 виключно для здійснення ним підприємницької діяльності та прийнявши до уваги відсутність доказів того, що взяті у борг гроші були витрачені на потреби сім’ї, суд першої інстанції у резолютивній частині рішення не зазначив про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, п ідставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
З огляду на наведені обставини, а також з урахуванням положень п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 27 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу змінити, доповнивши його резолютивну частину абзацем про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу. В іншій частині рішення залишити без змін.
Керуючись ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 27 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 27 квітня 2010 року змінити, доповнивши його резолютивну частину абзацем про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу.
В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 27 квітня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту його оголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: