Справа № 22-5599/2006 р. Головуючий у 1 інстанції Кобаль М.І.
Категорія 21 Доповідач Санікова О.С.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П. суддів:,СаніковоїО.СВДамридоЛ.Г.,
при секретарі Білявській І.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м.Донецька на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 31 березня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м.Донецька про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в Куйбишевському районі м.Донецька, посилаючись на те, що з грудня 1980 року по лютий 2004 року знаходився у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, працюючи крипільником, прохідником, гірничоробітником, в результаті чого отримав професійні захворювання -вібраційну хворобу і хронічний бронхіт. Висновком МСЕК від 28 листопада 2005 року йому встановлено 50% втрати професійної працездатності: 30% у зв'язку із захворюванням вібраційною хворобою і 20% у зв'язку із захворюванням бронхітом, безстроково, він визнаний інвалідом третьої групи, йому також протипоказана фізична праця, робота в підземних і несприятливих умовах.
У зв'язку з професійними захворюваннями йому заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що був порушений його звичний спосіб життя і він вимушений додавати додаткових зусиль для організації свого життя; він вимушений постійно звертатись до лікувальних закладів за медичною допомогою; внаслідок вібраційної хвороби практично втрачені функції рук; він не може виконувати навіть неважку домашню роботу, у зв'язку з чим дуже переживає. Тяжкість захворювання негативно відображається на його нервово-емоційному стані; до наступного часу його хвилюють фізичні болі, які з кожним роком посилюються. У зв'язку з професійними захворюваннями він звільнений з високооплачуваної роботи і тому позбавлений можливості належним чином матеріально забезпечити сім'ю. Просив стягнути на відшкодування моральної шкоди 40 000 грн.
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 31 березня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: на його користь з відповідача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м.Донецька просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що відсутній висновок МСЕК про спричинення позивачу моральних страждань; позивачем не надано переконливих доказів наявності у нього моральних страждань; судом не зазначено мотиви, з яких суд вважав встановленим наявність у позивача моральних страждань. Крім того, Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди, а відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої сили.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Позивач. в судове- -засідання апеляційного суду не з 'явився, надав- заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з вугледобувними підприємствами, підземний стаж складає близько 22 років, працював підземним крипільником, прохідником з повним робочим днем при недосконалих технологічних процесах, неефективних засобах захисту від пилу і інших негативних факторів. Висновком МСЕК від 28 листопада 2005 року позивачу встановлено 50% стійкої втрати працездатності за сукупністю професійних захворювань: 30% у зв'язку із захворюванням вібраційною хворобою і 20% - хронічним бронхітом, безстроково.
Суд вважав доведеним спричинення позивачу моральної шкоди, оскільки він тривалий час працював в несприятливих умовах у зв'язку з чим отримав професійні захворювання, що призвело до незворотних наслідків; позивач відчував і до наступного часу відчуває фізичні страждання, частково втратив професійну працездатність, здоров'я, роботу -звільнений за п.2 ст.40 КЗпП України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні, оскільки висновки суду не відповідають встановленням обставинам справи, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в апеляційному порядку.
За змістом ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.
Як вбачається з матеріалів справи захворювання ОСОБА_1 є професійними. Висновком МСЕК від 29 січня 2004 року ОСОБА_1 вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності у зв'язку із професійним захворюваням вібраційною хворобою; висновком МСЕК від 28 листопада 2005 року ОСОБА_1 встановлено 55% втрати професійної працездатності за сукупністю захворювань: 30% повторно у зв'язку із вібраційною хворобою і 20% втрати працездатності у зв'язку із захворюванням хронічним обструктивним бронхітом шалевої етіології, друга стадія, фаза загострення, пневмсоклероз, легенева недостатність першої-другої стадії вперше; стійка втрата професійної працездатності встановлена безстроково; ОСОБА_1 визнаний інвалідом третьої групи.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювать, які спричинили втрату працездатності".
Проте при визначенні розміру моральної шкоди судом не наведено переконливих доказів спричинення позивачу моральної шкоди саме в розмірі ЗО 000 грн.
Апеляційний суд вважає, що визначена судом сума моральної шкоди є надмірною, оскільки вона частково компенсована позивачу чітким виконанням державою щодо сплати тих соціальних виплат, які передбачені ст.34 зазначеного Закону.
Зібрані по справі докази свідчать про те, що звичний уклад життя позивача значно не змінився, тому при визначенні суми компенсації відшкодування моральної шкоди слід керуватися принципами розумності і справедливості, як того вимагає ст.41 Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Враховуючи викладене, а також ступінь порушень життєвих стосунків ОСОБА_1 у зв'язку з професійними захворюваннями, характер професійних захворювань, а також характер додаткових зусиль для організації життя і виходячи із 50%" втрати професійної працездатності, апеляційний суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума моральної шкоди в розмірі 15 000 грн.
При цьому не можуть бути прийняті до уваги посилання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м.Донецька на Закон України „Про державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим чи членам їх сімей, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, відповідних змін до вказаних норм Закону внесено не було, а фінансування Фонду відповідно до ст.46 зазначеного Закону здійснюється не за рахунок Державного бюджету; кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.3, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м.Донецька задовольнити частково.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 31 березня 2006 року змінити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 15 000 гривень.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.