- 1 -

                                                                                                                                        № 2-980/10

                                                    Р    І    Ш    Е    Н    Н    Я

                                                                        ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11.08.2010р.           Вільногірський  міський суд Дніпропетровської області

                                в складі головуючого судді Литвинової Р.А.    

                                при секретарі  Заіка А.В.,

за участю сторін : позивача ОСОБА_1, представника відповідача  Івінської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради депутатів Дніпропетровської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,    

                    В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради депутатів Дніпропетровської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,  в якому зазначає, що вона є матір’ю дитини – дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Вона просить суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з положеннями ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"  в його первісній редакції в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законом для дітей віком до 6 років за період з липня 2007р. по грудень 2007р. з урахуванням отриманих нею сум цієї допомоги.

Позивач в позові зазначає, що відповідно до вимог Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" відповідачем була призначена їй виплата державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Однак, при визначенні їй розміру цієї допомоги відповідач керувався положеннями Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», згідно з яким розмір допомоги встановлювався як різниця між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн.

Позивач вважає, що відповідач неправомірно здійснював нарахування та виплату їй державної допомоги на дитину, посилаючись при цьому на ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", згідно з якою така допомога повинна надаватись у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який передбачено Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а також на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008р. №10-рп/2008, тому УПСЗН повинно зробити перерахунок виплат, які він здійснив в період з 09.07.2007р. по вересень 2009р. у вигляді державної допомоги по догляду за дитиною і сплатити на її користь різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, яка підлягала сплаті згідно із ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" до внесення до неї в подальшому змін.

В судове засідання відповідачем надано до матеріалів справи письмові заперечення проти позову (а.с.12,13), в якому зазначено, що відповідач не згоден з позовом, оскільки виплата допомоги, передбаченої Законом України"Про державну допомогу сім'ям з дітьми" здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Рішення Конституційного Суду України не може виконуватись УПСЗН, так як Верховною Радою не було внесено відповідних змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та не було збільшено видатки на виплату державної допомоги. Проведення виплат державної допомоги у підвищених розмірах відповідно до Рішення Конституційного Суду України можливо тільки у разі внесення змін до відповідних законів та збільшення видатків на виплату вказаної державної допомоги.

                                                       - 2 -

Крім того, призначення цього виду державної допомоги проводиться відповідно до програмного забезпечення, яке розроблене та введене в дію Міністерством праці та соціальної політики України 01.04.2007р. Перерахунок вказаної державної допомоги застрахованим особам проводиться відповідно до програмного забезпечення та контролюється і координується також Міністерством праці та соціальної політики України. З наведених в запереченнях підстав відповідач вважає нарахування та виплату вказаної допомоги такими, що відповідають діючому законодавству, та просить в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні позивач підтримала свій позов, просить його задовольнити, також окремою заявою вона виклала прохання покласти на неї судові витрати (а.с.10).

Представник відповідача позов не визнала, підтвердила доводи, викладені в наданих нею письмових запереченнях проти позову. Вона пояснила, що позивач ОСОБА_1 03.02.2007р. звернулась до УПСЗН з заявою про призначення їй державної допомоги і їй, як застрахованій особі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, було призначено таку допомогу з 01.04.2007р. строком до 30.06.2009р. Суми цієї допомоги нараховувались та виплачувались у відповідності до норм чинного законодавства, а саме : Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про державний бюджет України на 2007р.».

Представник відповідача також пояснила, що нарахування та призначення державних допомог такого виду здійснюється в УПСЗН з застосуванням програмного комплексу, тому УПСЗН не має права самостійно вносити будь-які корективи чи зміни до розмірів цих виплат, це є виключно компетенцією Міністерства праці та соціальної політики України. Представник просить відмовити позивачці в задоволенні її позову.  

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні, з врахуванням зменшення позовних вимог, суд доходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Позовні вимоги підтверджуються копією свідоцтва про народження дитини позивачки –   дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  (а.с.6) та довідкою про розмір отримуваної державної допомоги (а.с.7).

Як пояснила представник відповідача, відповідно до Наказу №453 від 06.12.2006р. Міністерства праці та соціальної політики України функції по призначенню та виплаті допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень передано органам праці та соціального захисту населення. Тому з початку 2007р. всім особам цю допомогу почало виплачувати УПСЗН.

Позивачка на своєму утриманні має дитину віком до 3-х років,  тому вона має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» , як застрахована особа.

Відповідно до названого Закону на підставі наданої позивачем заяви відповідачем з 01.04.2007р. була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, до 30.06.2009р.  

Відповідно до п.3 ст. 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне   страхування у зв’язку з тимчасовою  втратою  працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ підставою для призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є наказ (розпорядження) роботодавця про надання застрахованій особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною. До надання позивачці відпустки по догляду за дитиною проводились відрахування до Фонду соціального страхування, в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, так як вона є застрахованою в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ :  застраховані  особи мають право отримувати у разі настання страхового випадку

                                                                            - 3 -

матеріальне забезпечення та соціальні послуги, передбачені цим Законом (п.3 ч.1 ст. 29) ; одним з видів матеріального забезпечення є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  (п.4 ч.1 ст. 34) ; право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною (ч.1 ст. 42).

З 01.01.2007 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 року № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» та Наказу Міністерства праці та соціальної політики від 06.12.2006 року № 453 «Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень з призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ передані органам праці та соціального захисту населення.

Статтею 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» встановлений розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, який не повинен бути меншим розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Що стосується виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною в 2007 році суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з наданої позивачем  довідки (а.с.7), позивачка почала отримувати вказаний вид допомоги з 01 квітня 2007р. Відповідачеві належить зробити перерахунок з 09.07.2007р., тобто з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України і до кінця 2007р., як просить позивачка, у відповідності до норм Закону України «Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Судом встановлено, що установа відповідача в 2007р. не здійснила перерахунок та не забезпечила виплату суми щомісячної  допомоги позивачу відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», посилаючись на те, що відповідно до статті 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики України від 11 вересня 2007 року № 430/5/75-07 “Про порядок застосування норм рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 щодо скасування ряду положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, які стосуються обмеження у 2007 році розміру допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного  бюджету місцевим  бюджетам і  становить 130 гривень для застрахованих осіб, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України (порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46  статті 71, статей 98, 101, 103, 111  Закону  України  “Про  Державний  бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян),   визнано  таким,  що  не  відповідає  Конституції України (є неконституційним), зокрема положення пункту 14 статті 71  Закону  України  “Про Державний бюджет України на  2007 рік”  в  частині  зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

                                                           - 4 -

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України “Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність”.

Так, у вищевказаному Рішенні зазначено, що зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України.

У статті 64 Конституції України вичерпно визначено такі випадки, а саме передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин. Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (частина 3 статті 46 Конституції України, та порушується гарантоване у статті 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень.

Конституційний Суд України підкреслив, що відповідно до частини 3 статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

В Рішенні Конституційного Суду України  від 9 липня 2007 року вказано, що зі змісту наведених положень Конституції України та Бюджетного кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Відповідно до частини 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року “Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними”. Відповідно до частини 3 статті 150 Конституції України “Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені”.

Статтею 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до положень статті 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” передбачено, зокрема, затвердити на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 492 гривні, з 1 квітня - 525 гривень, з 1 жовтня - 532 гривні та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

За умови відсутності у державному бюджеті коштів на належну виплату допомоги по догляду за дитиною громадянам України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, створюється ситуація правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Водночас, Конституційний Суд звертає увагу на те, що це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання допомоги по догляду за дитиною, яка прямо передбачена законом.

Позивачка має дитину віком до трьох років, тобто наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання допомоги по догляду за дитиною.

Наділивши осіб зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей віком до трьох років.

                                                           - 5 -

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з позицією позивачки щодо порушення її права на отримання державної допомоги у 2007 році ,  однак при цьому суд не поділяє її посилання на  Закон України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, в даному випадку відповідач повинен був керуватись Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Суд, встановивши невідповідність положень нормативно-правового акту Конституції України застосовує положення Конституції України як норми прямої дії. Таким чином, суд вирішуючи при вирішенні справи може не застосовувати закон, який не відповідає вимогам Конституції України.

Отже, виходячи з пріоритетності конституційних норм, суд приходить до висновку, що на момент здійснення виплат позивачам, застосуванню підлягали норми статті 15 Закону України  “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”  ( для  не  застрахованих  осіб )  та   Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (для застрахованих осіб), а не положення статті 71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, які істотно звужували обсяг прав, встановлених вищевказаними двома Законами. Дана обставина згодом була підтверджена Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007.

Виходячи з заявлених позивачем ОСОБА_1 позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства  України  та  матеріалів  справи,  суд  дійшов  висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є  обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.  

Законами України про Державний бюджет України на 2007 та 2008 рік взагалі не визначався розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, а ті зміни які вносились до статті 15 зазначеного Закону, з 09.07.2007 року визнані неконституційними. Аналізуючи зазначене, можна прийти до висновку, що право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років виникає за період з 9 липня 2007 по 31 грудня 2007 г року відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років.

Також необхідно звернути увагу на положення Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240, відповідно до якого ( в редакції Закону станом на 19.12.2006 року), Закон визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати (працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею. Пунктом 2 статті 1 цього Закону визначено, що застрахована особа - це найманий працівник, на користь яких здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Статтею 43 цього Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України №489 від 19.12.2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 43 зупинено на 2007 рік, що визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007. Таким чином, положення статті 43 Закону з 09.07.2007 року діє в редакції: «допомога по догляду за дитиною додосягнення   нею трирічного віку надається застрахованій особі  в  розмірі,  що  встановлю-

                                                                           - 6 -

ється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом».

Диспозиція цієї статті співпадає з положенням статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в частині розміру вказаної допомоги. Тобто розмір_ допомоги як застрахованим особам, так і не застрахованим особам за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року має визначатись з розміру прожиткового мінімуму.

Судові витрати сплачені позивачкою при подачі позову до суду, на їх стягненні з відповідача на свою користь  вона позовну вимогу не заявляла, нею була надана окрема письмова заява, якою вона просить віднести судові витрати на її рахунок (а.с.10).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58-60, 209ч.3, 212-215, 218ч.1 ЦПК України, ст.ст.2 ч.3, ст.ст.8, 22, 64, 113, 150 ч.3, 152 ч.2 Конституції України, ст. ст. 73, 74 Закону України «Про Конституційний Суд України», Рішенням  Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р., ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001р. №2240-Ш, ст.ст. 4, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми",  суд

                                          В  И  Р  І  Ш  И  В  :

                Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради депутатів Дніпропетровської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити.

                Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради депутатів Дніпропетровської області здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1  державну допомогу по догляду за дитиною – дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, недоплачену за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., у розмірі, визначеному відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням та похованням», що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з урахуванням раніше виплачених їй сум.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Повне рішення суду виготовлено 13.08.2010р.

                СУДДЯ                                                                                                Р.А.ЛИТВИНОВА