Справа № 22-6639/2006 р.                                 Головуючий у 1 інстанції Демидова В.К.

Категорія  21                                                     Доповідач Санікова О.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2006 року                                     Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів: СаніковоїО.С., Шамрило Л.Г.

при секретарі Писаревій Ю.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Харцизьку Донецької області на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 22 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Харцизьку Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення Харцизького міського суду Донецької області від 22 травня 2006 року, яким частково задоволені його позовні вимоги: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в місті Харцизьку Донецької області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 9 000 грн., - та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, а саме: стягнути на відшкодування моральної шкоди 25 000 грн.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Харцизьку Донецької області просить скасувати рішення Харцизького міського суду від 22 травня 2006 року та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

В обгрунтування своєї апеляційної скарги позивач посилався на те, що суд без достатніх підстав прийшов до висновку про стягнення тільки 9 000 грн., не врахувавши при цьому, що як сам факт професійного захворювання, так і подальший період лікування були для нього тяжким випробуванням в житті, фізичний біль не вщухає і зараз; він змушений був зільнитися з роботи, вимушений постійно лікуватися, через що були порушені його нормальні життєві зв'язки; сума моральної шкоди при встановленні йому 30% втрати професійної працездатності судом визначена без урахування положень ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхувння від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" і судової практики.       -

В обгрунтування своєї апеляційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Харцизьку Донецької області посилається на те, що позивачем не надано переконливих доказів спричинення йому моральної шкоди; крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити. Проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечував.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду, просила її задовольнити. Проти доводів апеляційної скарги позивача заперечувала.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 1982 року по 2003 рік працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах, внаслідок чого отримав професійне захворювання, про що складений акт від 7 березня 2003 року; йому встановлено, діагноз:.. хронічний „ обструктивний бронхіт пиленої етіології За. висновком МСЕК від 1 квітня 2003 року йому вперше було встановлено 30% втрати професійної працездатності безстроково, а також визначена третя група інвалідності. Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду позивачу призначені щомісячні страхові виплати та виплачена одноразова допомога.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 випробував і продовжує випробувати моральні страждання, пов'язані з заподіянням шкоди здоров'ю, оскільки він відчуває фізичний біль і до наступного часу; його звільнили з роботи за станом здоров'я; порушені його нормальні життєві зв'язки через неможливість продовжування активного громадського життя, праці за обраною професією, порушені стосунки з оточуючими людьми, з колегами по роботі, яким раніше він міг допомагати; багато часу витрачає на придбання ліків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

За змістом ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

Як вбачається з матеріалів справи захворювання ОСОБА_1 є професійним, про що складений акт розслідування хронічного захворювання від 7 березня 2003 року; йому встановлений діагноз: хронічний обструктивний бронхіт пилевої етіології в фазі загострення, легенева недостатність другого ступеню. Відповідно до висновку МСЕК від 1 квітня 2003 року позивачу встановлено 30% втрати професійної працездатності, безстроково, він визнаний інвалідом третьої групи.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної в результаті професійного захворювання, за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Визнаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, в т.ч. доводи відповідача про те, що .позивачу нарахована та виплачена одноразова допомога а також компенсується втрачений заробіток, характер професійного захворювання, а також глибину та ступінь моральних страждань ОСОБА_1, постійне відчуття фізичного болю, вимушеність постійного лікування, встановлення у зв'язку з професійним захворюванням третьої групи інвалідності, втрату можливості відновити стан здоров'я і працездатність, що призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків, характер додаткових зусиль для організації життя та з урахуванням 30% втрати працездатності й з дотриманням вимог ч.3 ст.34 Закону визначив таке відшкодування у розмірі 9 000 грн.

Доводи апеляційних скарг позивача і відповідача не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому не можуть бути прийняті до уваги посилання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Харцизьку Донецької області на Закон України „Про державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування -моральної шкоди застрахованим - чи членам, їх сімей, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, відповідних змін до вказаного Закону внесено не було, а фінансування Фонду відповідно до ст. 46 зазначеного Закону здійснюється не за рахунок Державного бюджету; кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України.

Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Харцизьку Донецької області  відхилити.

Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 22 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може

бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня

набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.