ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
14.06.2007 | Справа №2-15/5669-2007 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг» (95047, АР Крим, м. Сімферополь, Миколаївське шосе, 3 км, код ЄДРПОУ 05512035)
До відповідача Районного підприємства водопроводно-каналізаційного господарства (98200, АР Крим, Ленінський район, смт. Леніне, вул. Трудова, 8, код ЄДРПОУ 32351926)
Про стягнення 17895,48 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – Сокол А.Ф., довіреність № 31 від 16.01.2007 р., у справі
Від відповідача - не з’явився
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Кримелектромашторг» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Районного підприємства водопроводно-каналізаційного господарства про стягнення 17895,48 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару, через що заборгованість Районного підприємства водопроводно-каналізаційного господарства перед Відкритим акціонерним товариством «Кримелектромашторг» складає 15987,09 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 292,03 грн., 1718,73 грн. інфляційних втрат.
Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, вимоги суду не виконав, про час та місце слухання справи був сповіщений належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
Як свідчать матеріали справи між Відкритим акціонерним товариством «Кримелектромашторг» (Продавець) (позивач) та Районним підприємством водопроводно-каналізаційного господарства (Покупець) (відповідач) здійснювалася господарська діяльність.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 29787,09 грн., про що свідчать:
накладна №22646 від 02.08.2006 р. на суму 16050,40 грн. (а.с 15)
накладна №25802 від 02.08.2006 р. на суму 1044,29 грн. (а.с 16)
накладна №22674 від 04.08.2006 р. на суму 12692,40 грн. (а.с 17)
Товар був отриманий відповідачем, що підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та підписами уповноваженого представника відповідача у накладних. (а.с 15-19).
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, 29.09.2006 р. позивачем була направлена претензія на адресу відповідача на суму 29997,33 грн.
Відповідачем частково було перераховані грошові кошти в якості оплати за поставлений товар:
08.11.2006 р. – 3000,00 грн.,
10.11.2006 р. – 2000,00 грн.,
28.12.2006 р. – 8800,00 грн., про що свідчать платіжні доручення додані до матеріалів справи. (а.с. 20-22)
Проте, відповідач не виконав свої обов’язки щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, в результаті чого за ним склалася заборгованість за придбаний товар у розмірі 15987,09 грн., що і послужило підставою для звернення Відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості за отриманий товар. За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 15987,09 грн. заборгованості за поставлений позивачем товар, через що вимоги позивача про стягнення з Районного підприємства водопроводно-каналізаційного господарства заборгованості у розмірі 15987,09 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних витрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 1718,73 грн. та 3% річних у розмірі 292,03 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Районного підприємства водопроводно-каналізаційного господарства інфляційних витрат у розмірі 1718,73 грн. за період з жовтня 2006 р. по березень 2007 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.
Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення з Районного підприємства водопроводно-каналізаційного господарства 3% річних у розмірі 292,03 грн. за період з 10.10.2006 р. по 10.03.2007 р. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Районного підприємства водопроводно-каналізаційного господарства (98200, АР Крим, Ленінський район, смт. Леніне, вул. Трудова, 8, код ЄДРПОУ 32351926, п/р 260040232563 в КФ ВАТ «Інпромбанк», м. Феодосія, МФО 384481) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг» (95047, АР Крим, м. Сімферополь, Миколаївське шосе, 3 км, код ЄДРПОУ 05512035, п/р 26006301321486 в КЦО Промінвестбанку м. Сімферополь, МФО 324430) суму заборгованості у розмірі 15987,09 грн., 292,03 грн. річних, 1718,73 грн. інфляційних втрат, 178,95 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.