Справа № 22-4924 Головуючий в 1 інстанції- Соболева І.П..
Категорія-23 Доповідач Бабенко П.М.
РІШЕННЯ іменем України
11 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого- судді Пономарьової О.М.
суддів- Бабенка П.М. ,Бондаренко Л.І.
при секретарі - Вершковій С.М.,
за участю : позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
представників відповідачів ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 на рішення Авдіївського міського суду Донецької області від ІЗ березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4. Комунального підприємства „ВЖКГ", комунального підприємства „ Домоуправління № 5" ,про відшкодування шкоди ,
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2005 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди у зв,язку з затопленням її квартири в сумі 1150,00 грн. та моральної шкоди в сумі 2000 грн. посилаючись на те, що з вини відповідача, який самотужки проводив ремонт опалювальної системи, через виниклу течу на місці зварювання труб сталось затоплення водою її квартири, через що пошкоджено шпалери на стінах та стелі в залі та спальні. їй заподіяно також моральну шкоду.
Ухвалою Авдієвського міськсуду Донецької області від 20.12.05 року до участі у справі було притягнуто співвласника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та КПП «ВЖКГ» і КП ДУ № 5, у якості другого позивача- ОСОБА_5.
Рішенням Авдціївського міського суду Донецької області від 13 березня 2006 року позов задоволено частково. З відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 стягнуто на користь позивачки солідарно на відшкодування матеріальної шкоди 1150 грн., на відшкодування моральної шкоди 1 000 грн., судових витрат- 59,50 грн., всього 2209, 50 грн. В решті позову відмовлено.
На вказане рішення представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу ,в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позивачці у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те , що суд першої інстанції постановив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального закону. Рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, суд не надав належної оцінки доказам у справі ,а саме: поясненням свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6, які бачили, що нижче зварювального шва на стояку був свищ через корозію, труби старі, не мінялись біля 40 років. Також суд прийняв до уваги акти, які не були підписами усіма учасниками огляду квартири.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 представник відповідача доводи апеляції підтримав.
Позивачка представник ВЖКГ проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на те ,що вина відповідача справи в заподіянні шкоди підтверджена; суд постановив обґрунтоване та законне рішення, просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі мешкають в квартирі АДРЕСА_1, є її власниками. Затоплення квартири сталось через те, що відповідач ОСОБА_2 самотужки проводив зварювальні роботи системи опалення у своїй квартирі і в момент пробного запуски вказаної системи в квартирі відповідачів стався порив в місці зварювального шва, внаслідок якого сталося залиття їх квартири та квартири позивачки, яка розташована нижче поверхом. В результаті затоплення в квартирі позивачки ушкоджені шпалери, вартість ремонту згідно кошторису склала 1150 грн. Позивачка зазнала також моральних страждань, оскільки вона через затоплення зазнала дискомфорт, незручності, був порушений її нормальний уклад життя, через проживання у не відремонтованій квартирі вона перенесла хвилювання тощо.
Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, до слідивши матеріали цивільної справи перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає ,що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду слід залишити без змін ,з наступних підстав :
Згідно із ст.. 48 Закону України «Про власність» , ст..189, 190 ЖК України , власник має право вимагати усунення любих порушень його прав. Особи, які винні в порушенні правил користування та експлуатації житлових будинків, житлових приміщень несуть відповідальність у відповідності до закону і зобов'язані відшкодувати заподіяну шкоду.
Відповідно до ст. 383 ,1166 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт квартири за умови, що це не призведе до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку, не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з п. 35 Правил користування житловими приміщеннями житлових будинків та при домовою територією, затверджених Постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 року, власник квартири зобов'язаний дотримуватись правил експлуатації водопостач;шьної та теплових систем в квартирі. Своєчасно приймати заходи для ремонту цієї систем, повідомляти про несправності житлово-комунальні організації.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин ,що відповідачі проводили ремонт системи опалення без повідомлення житлової організації, чим порушили вимоги законодавства. Система опалення не була опресована, залиття сталось через порив у місці зварювального шва на стояку. Позивачці через пошкодження шпалер завдана матеріальна шкода у вказаній вище сумі, а також моральна шкода.
Вказані обставини підтверджені поясненнями сторін, актом житлової організації про пошкодження квартири позивачки, який підписаний усіма учасниками огляду квартири, окрім відповідача ОСОБА_2, який відмовився від підпису і про це складено акт. ( а.с. 6,7), кошторисом на ремонт квартири позивачки ( а .с. 8-9).
Як убачається з матеріалів справи, відповідачці є співвласниками квартири у рівних частках. Вони відповідно до ст.З60 ЦК України повинні нести відповідальність за завдану матеріальну та моральну шкоду відповідно до їх часток у власності.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд не дотримався вимог ст.23 ЦК України та п.З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої" внаслідок порушення її прав.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди ,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Зобов'язуючи відповідачів відшкодувати позивачці моральну шкоду в сумі 1000 грн. смуд першої інстанції не навів переконливих мотивів на це, не врахував в достатній мірі ступень вини відповідачів, що шкода заподіяна з необережності, відповідач ОСОБА_2 після виявлення течі прийняв всі необхідні заходи для зменшення розміру шкоди.
За вказаних обставин суд першої інстанції обгрунтовано надійшов до висновку про те, що саме відповідачі повинні відшкодувати позивачці завдану шкоду. Але висновки суду про те, що вони повинні нести перед позивачкою солідарну відповідальність , та відшкодувати позивачці моральну шкоду в сумі 1000 грн. не відповідають встановленим обставинам справи та вимогам закону. З огляду на вказане апеляційний суд вважає за необхідним знизити розмір відшкодування моральної шкоди до 500 грн., відповідачі Накалюжні повинні відшкодувати шкоду у рівних частках.
Тому у вказаній частині рішення суду слід змінити 3 відповідачів слід стягнути на користь позивачки по 575 грн. на відшкодування матеріальної шкоди (1150 : 2+=575 грн.), по 250 грн. на відшкодування моральної шкоди( 500 : 2 = 250 ), по 29,75 грн. її судових витрат з кожного.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позову заявленого інших відповідачів у справі відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону, тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст.. 48 Закону України «Про власність» , ст..189, 190 ЖК України, ст. ст. 360, 383 ,1166 ЦК України ,ст.303, 307,п.З ч.1 ст.309 ,ст. ст.313-316 ЦПК України, апеляційний суд,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Авдіївського міського суду Донецької об ласті від 13 березня 2006 року в частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сум на відшкодування матеріальної, моральної шкоди та судових витрат скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди по 575 грн., на відшкодування моральної шкода по 250 грн., на відшкодування судових витрат по 29,50 грн., а всього по 854,50 грн., з кожного. В решті позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.