Справа № 22ц-3380/2010 Головуючий у 1 інстанції – Головченко М.М.
Категорія – цивільна Доповідач – Шемець Н.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В., МАМОНОВОЇ О.Є.,
при секретарі: КРАВЧЕНКО В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006-2009 роки,-
в с т а н о в и в :
В квітні 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом про стягнення з управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006-2009 роки в сумі 5117 грн.10 коп., просила зобов”язати відповідача нараховувати їй зазначену допомогу в подальшому при нарахуванні пенсії, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона має статус дитини війни і відповідно до положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” вона має отримувати пенсію в підвищеному розмірі на 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідач проводить доплату у розмірі, що не відповідає вимогам Закону.
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 червня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено частково, зобов”язано управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії, яку отримувала ОСОБА_5 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за рахунок коштів Державного бюджету України.
В апеляційній скарзі відповідач просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5
Апелянт вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з”ясовані обставини справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Апелянт зазначає, що джерелом фінансування спірних виплат є Державний бюджет України, і в 2008 році виплата позивачці проводилась відповідно до Закону ”Про Державний бюджет на 2008 рік”.
Судом не взято до уваги, що за наявності законних підстав, з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, вимоги позивача могли б бути задоволені тільки за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Також судом порушено ч.3 ст.152 Конституції України, ст.1175 ЦК України, оскільки у випадку прийняття законів, які визнаються неконституційними, завдана шкода відшкодовується державою у встановленому законом порядку, а не органами виконавчої влади.
Оскільки згідно ст.7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому апелянт вважає, що для стягнення коштів Пенсійного фонду України відсутні правові підстави.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що позивач отримує пенсію за віком і відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни (а.с.9).
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідач, як орган якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, мав діяти у відповідності з вимогами ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, тому зобов”язав УПФ в Ічнянському районі провести перерахунок та виплату позивачу доплати(підвищення) до пенсії відповідно до зазначеного Закону.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд.
Доводи апелянта з приводу законодавчої неврегульованості питання щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії дітям війни є безпідставними, оскільки на спірні правовідносини поширюється дія чинного Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який є обов”язковим для виконання відповідачем.
Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов”язків у даному спорі виходять за межі заявлених позовних вимог.
Крім того, оскаржуваним судовим рішенням на відповідача покладений обов”язок по нарахуванню та виплаті спірних виплат, які проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України, і судом не ухвалювалось рішення про проведення виплат за рахунок коштів ПФУ.
Необґрунтованими є посилання апелянта про порушення судом вимог ст.152 Конституції України та ст.1175 ЦК України, оскільки позивачем заявлені вимоги не про відшкодування шкоди у відповідності з нормами ЦК України, а про визнання неправомірними дій відповідача та зобов”язанння здійснити нарахування та виплату доплати(підвищення) до пенсії згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Також апеляційний суд вважає, що застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку доплат дітям війни є вірним, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Проте заслуговують на увагу доводи апелянта в частині визначення періодів, за які відповідач має здійснити перерахування та виплату підвищення до пенсії позивачу згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Щодо позовних вимог ОСОБА_5 за 2007 рік, то апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно визначено початкову дату здійснення перерахунку підвищення до пенсії - 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (з дати прийняття рішення Конституційного Суду України від 07 липня 2007 року). Кінцевою датою здійснення такого перерахунку є день закінчення строку дії Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, тобто 31 грудня 2007 року.
З врахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, яким зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року №107 –VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” - дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) з 22 травня 2008 року, відповідно вимоги позивача підлягають задоволенню за 2008 рік за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Тому оскаржуване судове рішення підлягає зміні в частині визначення періодів, за які відповідач має здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу- з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304-1, 307, 309 ч.1 п.4, 313- 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
в и р і ш и в :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області – задовольнити частково.
Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 червня 2010 року змінити, зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії, яку отримувала ОСОБА_5, за періоди: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , за 2009 рік, з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: