Судове рішення #10522887

Справа № 11- 520/2010 р.                     Головуючий у І інстанції Луговець О.А.

Категорія: ч.2 ст. 286 КК             Доповідач Щербаков О.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 серпня 2010 року     колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого     Щербакова О.С.

суддів Сердюка О.Г., Шахової О.Г.                

з участю прокурора  Хомазюка О.В.

адвоката ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 4 червня 2010 року.

Цим  вироком     ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, має неповнолітню дитину, непрацюючий, раніше не судимий, засуджений,-

за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

    Запобіжний захід засудженому, до набрання вироком законної сили, змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту та постановлено обчислювати йому строк покарання з часу затримання з 4 червня 2010 року.

    Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 676, 08 грн..

    Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

    Судом ОСОБА_2 було засуджено за те, що він, 3 квітня 2010 року, близько 22 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 і яким має право керувати на підставі тимчасового реєстраційного талону ОСОБА_4, не маючи посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційних документів на вказаний автомобіль, рухаючись по вул. Леніна в с. Красносільське Борзнянського району Чернігівської області в напрямку автодороги Кіпті – Глухів – Бачівськ разом з пасажиром ОСОБА_5, проявив неуважність, виїхав на праве узбіччя, після чого перетнув проїзну частину даної вулиці, виїхав на ліве узбіччя по ходу руху, де зіткнувся з електроопорою.

    В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: в області голови – забійної рани та ділянки крововиливу у м’які покриви правої тім’яної області, саден обличчя; в області тулуба – закритих локальних переломів 1 – 5, 8 лівих ребер по середній паховій лінії з пошкодженням пристінкової плеври та лівої легені відповідно, закритого конструкційного перелому 2-го лівого ребра по середньо-ключичній лінії, саден лівої бокової поверхні грудної клітки та лівої половини спини, відкритої травми тазу, локального фрагментарно-осколкового перелому крила лівої клубової кістки, лінійного перелому кісток тазу зліва в області лобково-клубового підвищення, конструкційного перелому верхньої гілки лівої лобкової кістки, розриву лівого крижово-клубового зчленування, забійно-рваної рани лівої половини тазу; в області кінцівок – відкритого конструкційного гвинтоподібного перелому нижньої та частково середньої третини тіла лівої стегнової кістки, рваної рани лівого стегна, забійно-рваної рани лівої гомілки, саден кистей обох рук, які в комплексі відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя і від яких настала смерть потерпілого.

    Своїми діями ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п. 2.1а, 2.1б, 2.3б, 2.9а Правил дорожнього руху, що знаходиться в прямому причинному зв’язку з вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, спричинившими смерть потерпілого.

    Не погодившись з вироком суду, адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого та засуджений ОСОБА_2 подали апеляції в яких:

- адвокат ОСОБА_1, не заперечуючи кваліфікацію дій засудженого та доведеність вини останнього, просить вирок змінити та пом’якшити призначене засудженому покарання. Вказує, що суд при призначенні покарання не врахував стан здоров’я засудженого, склад його сім’ї, перебування на утриманні осіб похилого віку, а також необережний характер скоєного ним злочину. Зазначає також, що суд безпідставно не врахував як обставину, що пом’якшує покарання ОСОБА_2, часткове відшкодування ним шкоди з огляду на те, що потерпілий не виявив бажання заявляти цивільний позов на відшкодування решти позовних вимог. Вважає, що з урахуванням даних про особу засудженого та пом’якшуючих обставин, суд міг призначити ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України;

- засуджений ОСОБА_2 просить вирок щодо нього змінити та призначити більш м’яке покарання. Просить врахувати його позитивні характеристики, молодий вік, перебування на його утриманні неповнолітньої дитини та хворої матері, а також відсутність до нього претензій з боку потерпілого.

Заслухавши доповідача,  виступи засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_6, які просили задовольнити апеляції з викладених в ній підстав, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, колегія суддів вважає, що апеляції як засудженого ОСОБА_2, так і адвоката ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Вина засудженого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, за обставин, які наведені у вироку, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і не оспорюється у апеляції.  

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано судом за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого.

Покарання ОСОБА_2 призначено у відповідності до вимог ст. ст. 65, 66 КК України, в межах, встановлених санкцією статті, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Так, суд врахував, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, його наслідки та дані про особу винного, обставини, що обтяжують та пом”якшують покарання - вчинення злочинів в стані алкогольного сп’яніння, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Оцінивши всі обставини справи у сукупності, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_2 саме такий вид та строк покарання.

Підстав для зміни вироку суду та пом’якшення покарання, як про це йдеться у апеляціях засудженого та адвоката,  колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів ,-

                             УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 4 червня 2010 року щодо ОСОБА_2  – без зміни.

 

                                                         СУДДІ :

         СЕРДЮК О.Г.                 ЩЕРБАКОВ О.С.       ШАХОВА О.Г.                        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація