КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-3187/08/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Новікова Т.В
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"29" липня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого –судді Коротких А.Ю.,
суддів Глущенко Я.Б.,
Федорової Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про стягнення недоотриманої грошової допомоги до пенсії, як дитині війни, –
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2008 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом про зобов’язання відповідача нарахувати недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 30 % як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за 2006-2007 роки.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2009 року позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про державний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з урахуванням раніше виплачених коштів. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову частково.
Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується даними відповідного посвідчення, копія якого міститься в матеріалах справи.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV було внесені такі зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»: виключено пункт 17 ст. 77; стаття 110 викладена в такій редакції: установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".
Вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»не були визнані неконституційними. Тому позовні вимоги позивача за 2006 рік задоволенню не підлягають.
На 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано таким, що не відповідає Конституції України. Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року.
Разом з тим, колегією суддів враховується, що позивачем пропущено строк, встановлений ст. 99 КАС України, відповідно до ч. 2 якої, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи те, що в суді першої інстанції сторони не наполягали на застосуванні ст.99 КАС України, позовні вимоги за 2007 рік підлягають задоволенню з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, тобто з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», саме з моменту визнання змін до ст. 6 вказаного Закону неконституційними.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову частково.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд –
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області –залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Глущенко Я.Б.
Федорова Г.Г.