КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-231/09 Головуючий у 1-й інстанції: Федчишен С.А
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" липня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого –судді Коротких А.Ю.,
суддів Глущенко Я.Б.,
Федорової Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 03 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої грошової допомоги, як дитині війни, –
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2009 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом про зобов’язання відповідача нарахувати недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 30 % як дитині війни, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за 2006-2008 роки та в подальшому нараховувати таке підвищення при нарахуванні пенсії.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 03 квітня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці щодо виплати позивачу в 2008 році пенсії в меньшому розмірі, ніж передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці на користь позивача ненараховані та не виплачені в повному об’ємі кошти за 2008 рік в сумі 1186,20 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції –скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести нарахування недоплаченої доплати до пенсії підлягає задоволенню за 2008 рік.
Проте з таким висновком суду не можна погодитися у повній мірі.
Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується даними відповідного посвідчення, копія якого міститься в матеріалах справи.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV було внесені такі зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»: виключено пункт 17 ст. 77; стаття 110 викладена в такій редакції: установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".
Вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»не були визнані неконституційними. Тому позовні вимоги позивача за 2006 рік задоволенню не підлягають.
На 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано таким, що не відповідає Конституції України. Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року.
Разом з тим, колегією суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог за 2007 рік, оскільки позивач пропустила строк, встановлений ст. 99 КАС України і на застосуванні цієї статті наполягав відповідач у своїх запереченнях на позов (а.с.13-16).
Також, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тому позовні вимоги за 2008 рік підлягають задоволенню з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Судовою колегією враховується також, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивача, як дитині війни.
Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці в подальшому виплачувати підвищення до пенсії як дитині війни, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, колегія суддів виходить з того, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Суд не може обмежувати законодавчий орган в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних правовідносин. У зв’язку з чим, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції –скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 195, 197,198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці –задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 03 квітня 2009 року –скасувати.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її розміру на 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Глущенко Я.Б.
Федорова Г.Г.