КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-38/2009/1032 Головуючий у 1-й інстанції: Теремецька Н.Ф
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" липня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого –судді Коротких А.Ю.,
суддів Глущенко Я.Б.,
Федорової Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_3 та управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області на постанову Славутицького міського суду Київської області від 25 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області, треті особи –Міністерство праці та соціальної політики України, Кабінет Міністрів України про стягнення недоотриманої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,–
В С Т А Н О В И В :
У січні 2009 року позивач звернулась із вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати неправомірними дії відповідача щодо недорахування та невиплати їй грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та стягнути з відповідача заборгованість з виплати такої допомоги за 2007-2009 роки та в подальшому здійснювати виплату такої допомоги зазначаючи, що вказана допомога виплачувалась їй у значно менших розмірах, ніж розмір мінімального прожиткового мінімуму.
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 25 березня 2009 року позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача провести позивачу перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2009 року по 25.03.2009 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції –скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем порушено право позивача на отримання грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Однак з таким висновком не можна погодитися повністю виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що позивач є матір’ю малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується даними свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого 31.05.2007 року (а. с. 8). Крім того, позивач працює та здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа (а.с.12-довідка).
Відповідно до статті 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у наступних розмірах: з 1 січня 2007 року - 434,00 грн., з 1 квітня 2007 року - 463,00 грн., з 1 жовтня 2007 року-470 грн.
Пунктом 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено на 2007 рік дію статей 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 були визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі п.7 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію ст.ст. 41, 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Втім, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
Разом з тим, колегією суддів враховується, що позивачем пропущено строк, встановлений ст. 99 КАС України, відповідно до ч. 2 якої, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про порушення свого права на отримання вищевказаних виплат у відповідному розмірі позивач повинна була дізнатися з моменту виникнення порушення права на отримання таких виплат.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
На підставі зазначеної норми законодавства та враховуючи те, що в запереченнях на позов в суді першої інстанції (а.с.17-20), відповідач наполягав на застосуванні ст. 99 КАС України, позовні вимоги за 2007 рік не підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог за 2008-2009 роки, слід зазначити наступне.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у наступних розмірах: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.
Підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»виключено ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Проте, 22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пунктів 24, 25,27 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно п. 5 вищевказаного рішення положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 22.05.2008 року.
Ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» затверджено на 2009 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі що діяли в грудні 2008 року, тобто з 1 січня –626 гривень. .
Оскільки у 2009 році Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" не були обмежені чи зупинені законодавцем, колегія суддів вважає, що порушене право позивача підлягає захисту по час прийняття судом першої інстанції судового рішення, тобто по 25.03.2009 року.
Що стосується захисту прав позивача на майбутнє, то при цьому колегія суддів зазначає, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, так як відповідач зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції –скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області –задовольнити частково.
Постанову Славутицького міського суду Київської області від 25 березня 2009 року –скасувати.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області щодо виплати не в повному обсязі ОСОБА_3 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними.
Зобов'язати управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 грошової допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_4 до досягнення нею трирічного віку за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01.01.2009 року по 25.03.2009 року, відповідно до статті 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", з урахуванням раніше виплачених коштів.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Глущенко Я.Б.
Федорова Г.Г.