КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №2-а-1880/09                                                          Головуючий у 1- й інстанції Карапут Л.В     

Суддя - доповідач:  Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

29 липня 2010 р.          м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:                         

головуючого –судді                      Коротких А.Ю.,

                                   суддів                                                   Глущенко Я.Б.,

                                                                                Федорової Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвали судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 березня 2009 року та від 30 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Деснянської у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, –

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 березня 2009 року  позовна заява залишена без руху.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 березня 2009 року від 30 березня 2009 року позовна заява повернута позивачу у зв’язку з неусуненням недоліків зазначених в ухвалі судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 березня 2009 року.

 Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач подала апеляційні скарги, в яких просить скасувати ухвали суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а ухвали суду - скасуванню з постановленням нової ухвали та направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 199 та пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, якщо встановить порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 березня 2009 року    позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, а саме: доплатити судовий збір в розмірі 77,05 грн., оскільки позивач ставить вимогу про нарахування допомоги та її виплату.

Приймаючи рішення про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам ст.106 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при поданні позову подавала документ про сплату судового збору, про що зазначила в додатках до позову (а.с.4).

Окрім цього, в додатках до апеляційної скарги, позивач надала копію квітанції № 43/43 від 06.02.2009 року про сплату державного мита в розмірі 3,40 грн., на рахунок місцевого бюджету м. Чернігова.

Державне мито позивачем було сплачено на підставі п.п. «б»п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», відповідно до якого ставки державного мита встановлюються із скарг за неправомірні дії службових осіб органів державного управління, що ущемляють права громадян у розмірі 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

  При прийнятті оскаржуваних рішень, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача носять майновий характер, тому державне мито повинно бути сплачене  в розмірі 1% від ціни позову.  Однак, суд не зазначив правових підстав віднесення публічно-правового спору у цій справі до категорії майнових спорів.

Окрім цього, судом першої інстанції не було враховано те, що згідно з п.п.2 п.3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, розмір судового збору визначається відповідно до п.п. «б»п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Зі змісту позовної заяви вбачається, що вимоги позивача про зобов’язання управління праці та соціального захисту населення Деснянської у м. Чернігові ради нарахувати та виплатити недоплачену суму грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку випливають з вимог про визнання дій відповідача щодо невиплати у повному обсязі такої допомоги неправомірними.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та, перевіривши адміністративний позов, колегія суддів не вбачає підстав для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваних ухвал з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки судом порушено норми процесуального права, що привело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 195,197, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 –задовольнити.

Ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 березня 2009 року та ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 березня 2009 року скасувати.

Справу направити до Деснянського районного суду м. Чернігова для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                         Коротких А.Ю.

                             Судді:                                                        Глущенко Я.Б.

                                                              Федорова Г.Г.