Справа № 10-1\09 Головуючий у суді 1-ї інстанції Щербаков В.В.

УХВАЛА

іменем України

5 березня 2009 року м. Севастополь

Військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил у складі:

головуючого: ЛЕСЯ В.І.,

суддів КУПЕЛЬСЬКОГО А.В.,

САЛІХОВА В.В.,

за участю старшого помічника військового прокурора Севастопольського гарнізону ШУМОВСЬКОГО М.П., підозрюваного ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_2.,

розглянувши у судовому засіданні апеляцію прокурора на постанову судді військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 27 лютого 2009 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підполковника юстиції, начальника відділення провадження дізнання-заступника начальника Севастопольського зонального відділу Військової служби правопорядку

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох дітей, раніше не судимого

встановив:

Органами досудового слідства підполковник юстиції ОСОБА_1. підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Старшим слідчим військової прокуратури Севастопольського гарнізону за згодою з військовим прокурором гарнізону внесено подання до військового суду з проханням обрати стосовно ОСОБА_1. запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Справа № 10-1\09 Головуючий у суді 1-ї інстанції Щербаков В.В.

Постановою судді військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 27 лютого 2009 року в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно ОСОБА_1. відмовлено.

В апеляції прокурор ставить питання про скасування зазначеної постанови і обрання стосовно ОСОБА_1. запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, оскільки, на його думку, рішення суду не відповідає фактичним обставинам.

При цьому апелянт посилається на те, що суддя не в повному обсязі дослідив обставини, які були приводом до внесення подання, та не врахував, що ОСОБА_1., перебуваючи на посаді начальника відділення провадження дізнання Севастопольського зонального відділу Військової служби правопорядку, може перешкоджати встановленню істини по справі, оскільки займає відповідну посаду та має професійні навички в розслідуванні кримінальних справ.

Заслухавши доповідь судді САЛІХОВА, пояснення прокурора в підтримання апеляції, заперечення ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права в межах апеляційної скарги, колегія суддів військового апеляційного суду Військово—Морських Сил вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, буде намагатися ухилитися від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Із матеріалів провадження та подання слідчого вбачається, що ОСОБА_1. 24 лютого 2009 року, будучи службовою особою спеціального правоохоронного органу у ЗС України, на території будівлі Севастопольського зонального відділення Військової служби правопорядку, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Курганна, 17, на свою вимогу отримав від ОСОБА_3. хабар у розмірі 500 доларів США (3850 грн. за курсом Національного банку України станом на 24.02.2009 року), після чого був затриманий оперативними працівниками Управління СБ України у м. Севастополі.

24 лютого 2009 року відносно ОСОБА_1. була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 268 КК України, і в цей же день він був затриманий в порядку ст.115 КПК України та направлений у ІТТ УМВС України у м. Севастополі.

Відмовляючи в задоволенні подання, суд першої інстанції в своїй постанові зазначив, що ОСОБА_1. перебуває на військовій службі, характеризується позитивно, має постійне місце проживання, на його утриманні знаходяться двоє дітей і на час розгляду судом цього подання в матеріалах справи були відсутні будь-які дані, які б давали суду підстави вважати, що він буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Твердження в апеляції про те, що суд не прийняв до уваги ті обставини, що ОСОБА_1. може перешкоджати встановленню істини по справі, оскільки має професійні навички в розслідуванні кримінальних справ, є безпідставними, тому що діюче законодавство не ставить залежність застосування даного запобіжного заходу від загальної юридичної обізнаності особи, відповідно до якої приймається таке рішення.

Також на думку колегії суддів безпідставним є і посилання апелянта на те, що ОСОБА_1., продовжуючи займати посаду начальника відділення провадження дізнання Севастопольського зонального відділу Військової служби правопорядку, може впливати на хід розслідування справи, оскільки відповідно до вимог Кримінально-процесуального закону, у разі виявлення таких фактів, слідчий вправі відсторонити підозрюваного від виконання службових обов'язків.

Зважаючи на вищенаведене, військовий апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді військового місцевого суду Севастопольського гарнізону, про відмову в задоволенні подання про обрання стосовно ОСОБА_1. запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, законна та обґрунтована, а тому не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366 і 382 КПК України, військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил

ухвалив:

Постанову судді військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 27 лютого 2009 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваному ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію старшого помічника військового прокурора Севастопольського гарнізону - без задоволення.