УХВАЛА
іменем України
справа № 11-16/2009 головуючий у суді 1-ї інстанції Чопенко Я.В.
31 березня 2009 року м. Севастополь
Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:
головуючого Леся В.І.,
суддів Купельського А.В., Нікітіна Г.В.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали за скаргою громадянки ОСОБА_1 на постанову про порушення відносно неї кримінальної справи, за її апеляцією на постанову військового місцевого суду Харківського гарнізону від 14 січня 2009 року,
установила:
26 грудня 2008 року за результатами прокурорської перевірки та судового слідства по кримінальній справі стосовно військового комісара Дзержинського райвійськкомату міста Харкова полковника ОСОБА_2. старшим помічником військового прокурора Харківського гарнізону відносно громадянки ОСОБА_1. порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
8 січня 2009 року ОСОБА_1. оскаржила зазначену постанову до військового суду та просила її скасувати, вказуючи на незаконність і безпідставність прийнятого прокурором рішення.
Постановою військового місцевого суду Харківського гарнізону від 14 січня 2009 року в задоволенні скарги заявника відмовлено.
В апеляції ОСОБА_1. просить скасувати постанову суду в зв'язку з невідповідністю викладених в ній висновків фактичним обставинам справи.
В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1. посилається на відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи.
справа № 11-16/2009 головуючий у суді 1-ї інстанції Чопенко Я.В.
Заслухавши доповідь судді Нікітіна Г.В., а також перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи, крім іншого, є безпосереднє виявлення слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Постановою старшого помічника військового прокурора Харківського гарнізону від 26 грудня 2008 року відносно ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 384 КК України порушено кримінальну справу.
Підставою для прийняття цього рішення були дані про наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, виявлених під час судового слідства по кримінальній справі стосовно ОСОБА_2. та прокурорської перевірки за вимогою суду.
Із постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що на досудовому слідстві ОСОБА_1. пояснювала, що після 14 години 4 квітня 2008 року вона зайшла до військового комісара ОСОБА_2., який поклав в її особистий поліетиленовий пакет з продуктами харчування невеликий згорток та пояснив, що забере вказане при зустрічі.
Під час судового слідства ОСОБА_1. змінила свої покази і пояснила, що пакет з грошима вона знайшла у коридорі військового комісаріату.
При розгляді у суді кримінальної справи відносно ОСОБА_2. було встановлено, що свідчення громадянки ОСОБА_1. суперечать фактичним обставинам справи та дослідженим в судовому засіданні доказам, є непослідовними і суперечливими, направленими на створення неправдивих доказів для уникнення підсудним відповідальності за скоєне. Про такі висновки суд своєю постановою від 27 листопада 2008 року повідомив прокурора й запропонував розглянути питання про притягнення ОСОБА_1. до кримінальної відповідальності за дачу суду завідомо неправдивих показань.
Оскільки законом передбачена кримінальна відповідальність за завідомо неправдиві показання під час провадження дізнання, досудового слідства або в суді, то суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що кримінальна справа була порушена прокурором при наявності для цього достатніх приводів та підстав.
Твердження апелянта про те, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки було прийнято лише на підставі фотокопій процесуальних документів досудового та судового слідства, є такими, що суперечать законові.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, орган дізнання, слідчий або прокурор подають до суду матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи.
В даному випадку такими матеріалами є пояснення ОСОБА_1. на досудовому слідстві, протокол судового засідання по розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_2. і постанова апеляційного суду від 27 листопада 2008 року. Зазначені процесуальні документі є в наданих прокурором матеріалах і вони були досліджені в суді першої інстанції.
З урахуванням наведеного колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що рішення судді про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1. на постанову прокурора є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду
ухвалила:
Постанову військового місцевого суду Харківського гарнізону від 14 лютого 2009 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову про порушення відносно неї кримінальної справи залишити без зміни, а її апеляцію - без задоволення.