УХВАЛА

іменем України

справа № 11-12/2009 головуючий у суді 1-ї інстанції Рижих О.М.

17 березня 2009 року м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:

головуючого Леся В.І.,

суддів Саліхова В.В., Нікітіна Г.В.,

за участю заступника військового прокурора Одеського гарнізону підполковника юстиції Катеруши В.В., обвинуваченого ОСОБА_1.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали за скаргою директора Державного підприємства «Одеський автомобільний ремонтний завод» ОСОБА_1 на постанову про порушення відносно нього кримінальної справи, за його апеляцією на постанову військового місцевого суду Одеського гарнізону від 11 лютого 2009 року,

установила:

26 січня 2009 року за результатами прокурорської перевірки військовим прокурором Одеського гарнізону відносно ОСОБА_1. порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 175, ст. 15, 219, ч. 2 ст. 364 КК України.

29 числа того ж місяця заявник оскаржив постанову про порушення кримінальної справи, вказуючи на безпідставність її порушення, та просив скасувати прийняте прокурором рішення.

Постановою військового місцевого суду Одеського гарнізону від 11 лютого 2009 року в задоволенні скарги заявника відмовлено.

В апеляції ОСОБА_1 просить скасувати зазначену постанову з підстав порушення судом норм кримінально-процесуального законодавства, а матеріали направити на новий судовий розгляд.

В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 посилається на відсутність підстав до порушення кримінальної справи та відсутність в його діях складу злочину.

справа № 11-12/2009 головуючий у суді 1-ї інстанції Рижих О.М.

Заслухавши доповідь судді Нікітіна Г.В., заявника ОСОБА_1. на підтримання апеляції, думку прокурора, який пропонував залишити апеляцію без задоволення, а також перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи, крім іншого, є безпосереднє виявлення слідчим, прокурором ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Постановою військового прокурора Одеського гарнізону від 26 січня 2009 року відносно директора державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський автомобільний ремонтний завод» (далі - ДП МО України «ОАРЗ») ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 175, ст. 15, 219, ч. 2 ст. 364 КК України порушено кримінальну справу.

Підставою для прийняття цього рішення були дані про наявність ознак злочину, виявлені під час прокурорської перевірки додержання посадовими особами зазначеного державного підприємства вимог законодавства про оплату праці та про власність під час здійснення господарської діяльності.

Із постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що наказом Міністра оборони України від 26 березня 2008 року № 120 ОСОБА_1. призначено на посаду директора зазначеного державного підприємства. Станом на 1 червня 2008 року заборгованість з заробітної плати перед 90 працівниками підприємства складала 521 926 грн. 11 коп., а станом на 1 грудня того ж року 327 323 грн. 74 коп. За вказаний період сума заборгованості по зарплаті то зменшувалася, то зростала. Водночас на рахунках та у касі знаходилися вільні кошти та здійснювалися фінансові операції, які не впливали на господарську діяльність підприємства. З метою уникнути відповідальності за безпідставну невиплату заробітної плати працівникам підприємства та діючи в інтересах третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Контрактова» (далі -ТОВ «ЛКК»), ОСОБА_1, використовуючи службове становище, в умовах відсутності реальної фінансової можливості, об'єктивної не конкурентноздатності виробленої підприємством продукції, уклав фіктивний договір від 5 вересня 2008 року № 50 з ТОВ «ЛКК» на загальну суму 1 687 500 грн. Отримавши протягом вересня авансовий платіж в сумі 1 080 000 грн., витратив їх на поточні потреби ДП МО України «ОАРЗ», не пов'язані з виконанням умов договору, а 28 жовтня 2008 року від імені ДП МО України «ОАРЗ» уклав з ТОВ «ЛКК» угоду № 57 про розірвання цього договору, узявши до виконання заздалегідь не можливе до виконання зобов'язання - повернути на користь замовника протягом трьох днів отримані раніш кошти в сумі 1 080 000 грн. Внаслідок вчинення зазначених вище дій на ДП МО України «ОАРЗ» був створений такий фінансовий стан, за яким підприємство неспроможне відновити свою діяльність та задовольнити вимоги кредиторів не інакше як через визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури. Постановою господарського суду Одеської області від 1 грудня 2008 року було порушено провадження у господарської справі № 32/135-08-4825 про банкрутство ДП МО України «ОАРЗ». Вчинене за викладених вище обставин Люшенком Ю.І. зловживання владою та службовим становищем спричинило тяжкі наслідки для державних інтересів та інтересів ДП МО України «АРЗ» на суму 1 080 000 грн.

Оскільки законом передбачена кримінальна відповідальність за невиплату заробітної плати чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, доведення до банкрутства, а також за зловживання владою або службовим становищем, і наявність ознак цих злочинів була виявлена під час прокурорської перевірки, то суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що кримінальна справа була порушена прокурором при наявності для цього достатніх приводів та підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Доводи ОСОБА_1. про значне скорочення заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства за час його керівництва, не визнання до теперішнього часу ДП МО України «ОАРЗ» банкрутом, вигідність для підприємства укладеного з ТОВ «ЛКК» договору та відсутність в його діях ознак зловживання владою та службовим становищем, а також твердження про те, що судом першої інстанції не надана оцінка поясненням членів трудового колективу, не усунуті суперечності в їх поясненнях, не враховані висновки спеціаліста про стан підприємства за три квартали 2008 року можуть бути перевірені тільки при розгляді справи по суті, як це вимагає процесуальне законодавство.

З урахуванням наведеного колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що рішення судді про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1. на постанову прокурора є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду

ухвалила:

Постанову військового місцевого суду Одеського гарнізону від 11 лютого 2009 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову про порушення відносно нього кримінальної справи залишити без зміни, а апеляцію заявника - без задоволення.