ВИРОК

іменем України

1-1/2009

3 квітня 2009 року м. Севастополь

Військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил під головуванням судді Нікітіна Г.В.,

при секретарях судового засідання Вєрьозіній В.К., Дунці Я.В., Кутигіній Н.А.,

за участю державного обвинувача - військового прокурора Феодосійського гарнізону полковника юстиції Кіндрата В.Й., захисника-адвоката ОСОБА_1.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням колишнього начальника Феодосійської КЕЧ району полковника запасу

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Черепи Шкловського району Могілевської області Республіки Білорусь, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, на військову службу призваного у серпні 1976 року Шкловським районним військовим комісаріатом Могілевської області, звільненого з військової служби у вересні 2005 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 424 КК України,

встановив:

Органами досудового слідства ОСОБА_2. обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді начальника Феодосійської КЕЧ району, 28 вересня 1998 року перевищив надану йому владу і службові повноваження, навмисно, в порушення постанови колегії Держкомзема і Міністерства оборони України № 8/11 від 23 листопада 1993 року (далі - Постанови № 8/11), п. 58 «Положення про квартирно-експлуатаційну службу і квартирне забезпечення Радянської Армії" і Військово-Морського Флоту», введеного в дію наказом Міністра оборони СРСР № 75 від 22 лютого 1977 року та п. 4 Положення про передачу об'єктів права державної і комунальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року № 1482, (далі - п. 4 Положення. Постанова KM № 1482) актом прийому - передачі окремих будівель військового містечка № 98, розташованого на мисі Француженка міста Судак АР Крим, передав приміщення казарми, 1956 року забудови, приватній організації - профільній позашкільній допоміжній установі «Центр Дайвінгу» (далі - ППДУ «ЦД»), тобто скоїв дії, які виходять за межі наданих йому прав та повноважень, чим спричинив тяжкі наслідки на суму 34 896 грн.

Підсудний ОСОБА_2. своєї вини в інкримінованому йому діянні на досудовому слідстві та в судовому засіданні не визнавав та пояснив, що згідно розпорядження Міністра оборони України від 14 грудня 1995 року та розпорядження Начальника Квартирно-експлуатаційного управління Одеського військового округу (далі - КЕУ ОдВО) від 29 січня 1997 року військове містечко № 98 підлягало передачі місцевим органам влади. Враховуючи, що будівлі та споруди військового містечка були в непридатному для використання стані, а в житловому будинку проживали три сім'ї, місцеві органи влади відмовлялися приймати вказане містечко. У 1998 році виконавчий комітет Судакської міської ради погодився прийняти лише земельну ділянку за умови відселення трьох сімей мешканців житлового будинку та зносу всіх будівель і споруд. Йому було відомо, що в місцевій раді готуються документи для передачі земельної ділянки в оренду ППДУ «ЦД». Між тим, це питання також не вирішується з причин знаходження на земельній ділянці будівель і споруд, в тому числі жилого будинку з мешканцями. Для вирішення питання про передачу земельної ділянки було прийнято рішення тимчасово передати окремі будівлі, розташовані на ній, ППДУ «ЦД». Така передача відбулася 28 вересня 1998 року підписанням актів.

У відповідності до диспозиції ч.3 ст. 424 КК відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень настає, зокрема, якщо такі діяння спричинили тяжкі наслідки.

Як вбачається з листа Начальника капітального будівництва та розквартирування військ МО України № 141/1/267 від 13 квітня 1992 року (т. 1 а.с. 141) та Акту прийому будівель, споруд і території військового містечка від 17 червня 1992 року (т. 1 а.с. 18 -19) військове містечко № 98 зі всіма спорудами, в тому числі будівлею казарми, прийнято на облік Харківською військовою інженерною радіотехнічною академією Протиповітряних Сил ім. Говорова та Феодосійської КЕЧ району.

З інвентаризаційної відомості (т.1 а.с. 20) видно, що казарма, яка розташована на території військового містечка № 98, була збудована у 1956 році, її вартість станом на 1 січня 1992 року складає 41 670 рублів.

Із дослідженого в судовому засіданні Акту прийому-передачі окремих будівель військового містечка № 98 від 28 вересня 1998 року, з додатком, Феодосійська КЕЧ району передала, а ППДУ «ЦД» прийняла на баланс два житлових будинки 1956 і 1965 років забудови (кримінальну

справу закрито за п. 2 ст. б КПК т. 5 а.с.14-15) і казарму 1956 року забудови.

З акту ревізії № 234/2/1 - 108 від 14 листопада 2008 року, складеного Територіальним Кримським контрольно-ревізійним управлінням (т. 5 а.с. 140-148), вбачається, що Феодосійською КЕЧ району до приватної установи ППДУ «ЦД» незаконно передана будівля № 1 (казарма) військового містечка № 98, яка розміщена на мисі Француженка в м. Судак АР Крим, що є порушенням вимог ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 року № 2163-ХІІ, п. 58 Положення, затвердженого наказом Міністра оборони від 22.02.1977 року № 75 та п. 4 Положення про передачу об'єктів права державної та комунальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року № 1482. Відповідне порушення призвело до матеріальної шкоди (збитку) на суму в розмірі 34 896 грн.

Згідно дослідженій в суді Відомості розрахунку залишкової вартості нерухомого майна будівлі № 1 військового містечка № 98 (далі -Відомості) станом на 28 вересня 1998 року залишкова балансова вартість казарми склала 34 896 грн. (т. 5 а.с. 147).

Свідок Кисельов Є.В., інспектор-ревізор контрольно-ревізійного управління, в судовому засіданні показав, що неправомірними діями начальника КЕЧ Феодосійського району ОСОБА_2 шкода заподіяна Міністерству оборони України, як власнику військового містечка. З урахуванням даних про етажність, якість будівельного матеріалу, конструктивні особливості перекриття казарми він висловив сумнів в обґрунтованості застосування при розрахунку залишкової балансової вартості будівлі шифру норми амортизації -10003, а також помилковість застосування індексу інфляції - 1, 392. Разом з тим, вважав, що залишкова вартість на відчуження не може бути менш ніж 23 526 грн.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3., головний бухгалтер Феодосійської КЕЧ району, пояснила, що на підставі даних про балансову вартість казарми -41 670 грн. і дати її забудови - 1956р., нею була розрахована залишкова балансова вартість будівлі станом на 1 січня 1998 року, яка склала 34 896 грн. При цьому знос будівлі складав майже 111%. Водночас вартість казарми при її відчуженні не може бути менш ніж 30%, тобто 32 700 грн., як це передбачено п. 2 Тимчасових методичних рекомендацій визначення балансової вартості, зносу та залишкової вартості нерухомого майна, затверджених Міністром оборони України 15 травня 2001 року (далі - Методичних рекомендацій).

Оцінивши в судовому засіданні викладені доводи обвинувачення щодо залишкової балансової вартості казарми, суд приходить до висновку, що вони є помилковими, у зв'язку з чим не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку з наступних підстав.

Свідок ОСОБА_3. в судовому засіданні показала, що розрахунок залишкової балансової вартості і залишкової вартості на відчуження вона проводила, використовуючи дані, отримані від інженера району ОСОБА_4 При цьому достовірність даних не перевіряла.

Інженер району ОСОБА_4, під час допиту в судовому засіданні пояснила, що дані про шифр норми амортизації та індекс інфляції з 1 січня 1997 року по 1 січня 1998 року отримала по телефону з Кримського територіального квартирно-експлуатаційного управління м. Севастополя. Рекомендовані по телефону цифри не перевіряла. Особисто зазначеної казарми не бачила.

З дослідженого в суді Акту прийому будинків, споруд і території військового містечка № 98 від 17 червня 1992 року вбачається, що проектно-технічна документація на будинки, споруди та технічну систему відсутня. Будинок № 1 (казарма) знаходиться в аварійному стані і потребує капітального ремонту.

З листа начальника Феодосійської КЕЧ району № 4/708 від 7 жовтня 1993 року на ім'я Начальника КЕУ ОдВО (т. 1 а.с. 61) видно, що на земельній ділянці військового містечка № 98 знаходиться зруйнована казарма.

Телеграмою № 208 від б квітня 1994 року (т. 1 а.с. 63) начальник Феодосійської КЕЧ району на ім'я начальника Головного фінансово-економічного управління Міністерства оборони України підтвердив знаходження на балансі КЕЧ, крім іншого, казарми в напівзруйнованому стані.

З додатку № 1 до Акту прийму-передачі окремих будинків військового містечка № 98 від 28 вересня 1998 року (т. 1 а.с. 68) та Акту технічного обстеження казарми того ж містечка від тої ж дати (т. 1 а.с. 105-106) видно, що казарма є одноповерховим будинком, побудованим із каміння та знаходиться в незадовільному стані, а саме: не оштукатурена, частково відсутня підлога, відсутні вікна, двері та вся інша столярка, частково зруйновані стіни й дах, внутрішні стіни частково порушені.

Свідок ОСОБА_5, допитана в суді, пояснила, що до звільнення у 2004 році 18 років працювала на посаді інженера Феодосійської КЕЧ району. Декілька разів відвідувала розташування військового містечка № 98 і бачила зазначену казарму, яка нагадувала руїни.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що в Феодосійській КЕЧ району працювала з 1975 по 2004 рік. В 1998 році займала посаду інженера - будівельника. За весь час її роботи в КЕЧ казарма військового містечка № 98 не експлуатувалася й нагадувала руїни в степу.

Згідно досліджених в суді Акту технічного обстеження інвентарного об'єкту від 21 листопада 1997 року та Акту прийому - передачі основних засобів, комісія у складі начальника відділу капітального будівництва Судакського міськвиконком'', заступника начальника управління земельних ресурсів, головного спеціаліста представництва Фонду майна АР Крим в м. Судак здійснила огляд будівлі колишньої казарми та виклала її характеристики: матеріал виготовлення - камінь,

одноповерховий не оштукатурений будинок, частково відсутня підлога - більш 80%, відсутні вікна, двері і вся інша столярка, частково - 20% зруйновані стіни й стеля, частково порушені внутрішні стіни - 20%. Знос складає 99%.

Свідки ОСОБА_7.- засновник ППДУ «ЦД», ОСОБА_8 - директор ППДУ «ЦД» у 1995-1999 роках, ОСОБА_9 - стажист-інструктор ППДУ «ЦД», допитані кожний окремо в судовому слідстві, пояснили, що перекриття казарми було зроблено з армованого дротом шлакобетону, підтримувалося бетонними стовпами й місцями провалилося. Стіни казарми були складені з природного каміння і потріскалися, тріснув також фундамент. Оскільки казарма перебувала в аварійному стані вона була знесена, а будівельним сміттям засипані капоніри від військової техніки та ями на дорогах.

Бухгалтер з основних фондів Севастопольської КЕЧ (морської) ОСОБА_10., допитана в суді в якості спеціаліста, пояснила, що з урахуванням норм амортизації за шифром 10003 та індексу інфляції за 2007 рік - 1, 001 балансова вартість казарми станом на 1 січня 1998 року складає 25 094 грн., а залишкова вартість 23 839 грн. При врахуванні норм амортизації за шифром 10004 балансова вартість казарми становить 0, 002 грн., а залишкова вартість 0, 0019 грн. При законності застосування вимог п. 2 Методичних рекомендацій залишкова вартість на відчуження в обох випадках не може бути меншою як 23 502 грн.

За даними Державного комітету статистики України від 12 січня 2006 року індекс інфляції за 1997 рік склав 110, 1%, що відповідає коефіцієнту інфляції 1, 001.

Проаналізувавши пояснення підсудного, спеціаліста ОСОБА_10., інспектора - ревізора Кисельова Є.В., свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9, надані для дослідження документи, суд приходить до висновку, що при розрахунку залишкової вартості казарми при проведенні ревізії, цифри внесені в стовпчики 8-10, 12-16 Відомості є помилковими, а розмір залишкової балансової вартості неправильним.

Так, у стовпчики 8-10 внесені шифр 10003; річна та місячна норма амортизації, відповідно, 1, 7 і 0, 141667.

Згідно Постанови Ради Міністрів СРСР від 22 жовтня 1990 року № 1072 «Про єдині норми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів народного господарства СРСР» під шифр 10003 з річною нормою амортизаційних відрахувань - 1, 7 підпадають будинки багатоповерхові типу етажерок спеціального технологічного призначення (збагачувальних фабрик, дробильних, розмельних, хімічних цехів та інших аналогічних підприємств), будинки одноповерхові безкаркасні із стінами з кам'яних матеріалів, крупних блоків і панелей.

Як встановлено судовим слідством під зазначені характеристики знесена казарма не підпадала. У зв'язку з чим суд вважає, що згадана будівля повинна мати шифр 10004 з нормою амортизаційних відрахувань річною - 2, 5, місячною - 0, 2083333, як будинок одноповерховий безкаркасний зі стінами полегшеної кам'яної кладки, із залізобетонними колонами і стовпами, із залізобетонними та іншими перекриттями і покриттями.

У зв'язку з чим становить: - рівень зносу казарми 99.99% (0, 2083333*480 місяців експлуатації 1956-199бр.),

- розрахункова сума зносу з урахуванням індексації станом на 1 січня 1997 року - 78 339, 99 грн. (78 340*99, 99%);

- залишкова вартість станом на 1 січня 1997 року - 0 01 грн (78 340-78 339, 99);

- індекс інфляції з 1 січня 1997р. по 1 січня 1998р. - 110, 1% (коефіцієнт індексації - 1, 001);

- балансова вартість станом на 1 січня 1998 року - 0, 01 грн. (0, 01*1, 001).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що матеріали кримінальної справи не містять даних, які вказують на спричинення ОСОБА_2. тяжких наслідків на суму 34 896 грн.

Доводи головного бухгалтера Феодосійської КЕЧ району ОСОБА_3. про те, що при розрахунку залишкової вартості казарми слід враховувати, що вона не може бути менш ніж 30% первісної вартості суд не приймає з наступних підстав.

У пункті 2 розділу II «Визначення зносу нерухомого майна» Методичних рекомендацій (т. 5 а.с. 118-119) вказано, що в цілому знос нерухомого майна при його відчуженні (продажу), здачі в оренду не повинен перевищувати 70%.

Зазначений відомчий акт був затверджений Міністром оборони України 15 травня 2001 року, тобто більш ніж через два роки після передачі казарми ППДУ «ЦД» та не має зворотної сили в часі, погіршує становище підсудного, у зв'язку з чим не може бути застосованим.

Крім того, ця норма поширюється лише на випадки відчуження (продажу), здачі в оренду нерухомого майна. Військове містечко № 98 не підлягало відчуженню або здачі в оренду, а рішенням Держкомзема і Міністерства оборони було вилучено з постійного користування Харківського військового університету і Феодосійської КЕЧ району з метою безоплатної передачі його до народного господарства.

Так, згідно постанови спільної колегії Держкомзема та Міністерства оборони України № 8/11 від 23 листопада 1993 року та Рішення Суданської міської ради від 10 листопада 1994 року № 516 зупинено право постійного користування Міністерством оборони земельною ділянкою 8, 2 га, на якій знаходиться військове містечко № 98. Зазначена земельна ділянка передана в тимчасове (3 роки) користування Харківському військовому університету. Після закінчення зазначеного строку земельна ділянка підлягала звільненню і здачі по акту комісії міськвиконкому в строк до одного місяця.

Як вбачається з листа Начальника КЕУ ОдВО № 23/1/36 від 29 січня 1997 року на ім'я Начальника Феодосійської КЕЧ району (т. 1 а.с.

10) Начальник Харківського військового університету листом від 9 грудня 1996 року № 10/35/118 дав згоду на передачу до народного господарства земельної ділянки площею 8, 2 га (військове містечко № 98).

З листа Начальника Судакського міського управління земельних ресурсів № 85/021-11 від 26 лютого 1997 року (т. 1 а.с. 49) видно, що 9 січня того ж року за вих. № 10/35/1 Начальник Харківського військового університету звернувся до Суданської міської ради з проханням виключити земельну ділянку площею 8, 2 га, розташовану в місті Судак на мису Француженка, із земель Міністерства оборони України та прийняти її для подальшого використання у народному господарстві.

Таким чином, Міністерство оборони ще в 1993 році відмовилося від прав на майно військового містечка і як слід втратило право відчужувати його або здавати в оренду. За Міністерством оборони залишилося право відселення мешканців з житлового будинку та зносу будівель і споруд, на чому наполягала місцева влада своїм листом № 42/ 10-22 від 3 лютого 1998 року (т. 1 а.с. 65).

Згідно висновку експерта № 1308 від 24 червня 2008 року (т. 4 а.с. 59-63) залишкова вартість заміщення приміщення казарми військового містечка № 98 1956 року забудови, розташованого на мисі Француженка м. Судак АР Крим станом на вересень 1998 року складала 20 281 грн.

Оцінюючи висновок експерта суд вважає, що він не може бути доказом винуватості ОСОБА_2 у заподіянні шкоди на згадану суму, оскільки органи досудового слідства цим доказом не мотивували своє обвинувачення. Крім того, експерт визначив залишкову вартість заміщення казарми, а не її залишкову балансову вартість. При розрахунку використовував кубатуру (об'єм) будівлі, ціни 1969 року, і не прийняв до уваги балансову вартість казарми станом на 1 січня 1992 року.

Обвинувачення в порушенні п. 4 Положення. Постанова KM № 1482 пред'явлено Авсеєнку П.І. безпідставно з наступного.

Згідно статті 55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» № 279-VI постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування.

Постанова KM України від 21 вересня 1998 року № 1482 була офіційно опублікована в Урядовому кур'єрі лише 1 жовтня 1998 року.

Тобто на день підписання ОСОБА_2. Акту про передачу казарми ППДУ «ДЦ» - 28 вересня 1998 року, згадана постанова KM України ще не набрала чинності.

Пред'явлене Авсеєнку П.І. органами досудового слідства обвинувачення в порушенні п. 58 «Положення про квартирно-експлуатаційну службу і квартирне забезпечення Радянської Армії і Військово-Морського Флоту», введеного в дію наказом Міністра оборони CPCP № 75 від 22 лютого 1977 року, також не знайшло свого підтвердження судовим слідством.

Відповідно зазначеної норми передача будівель і споруд Міністерства оборони СРСР іншим міністерствам і відомствам незалежно від їх вартості здійснюється з дозволу Міністра оборони СРСР за погодженням з керівниками відповідних міністерств і відомств, а при передачі республіканським чи місцевим організаціям - за рішенням Міністра оборони СРСР і Ради Міністрів союзних республік.

Так, рішення про передачу військового містечка № 98 зі всіма будівлями та спорудами було прийнято постановою спільної колегії Держкомзема та Міністерства оборони України № 8/11 від 23 листопада 1993 року, тобто компетентними органами в межах наданих повноважень.

Зазначені норми - п. 58 «Положення про квартирно-експлуатаційну службу і квартирне забезпечення Радянської Армії і Військово-Морського Флоту» і п. 4 Положення. Постанова KM № 1482, на думку суду, визначає лише коло суб'єктів права ініціативи та прийняття рішення про передачу майна. Між тим, ОСОБА_2. до цих суб'єктів не відносився і стверджувати про те, що він втрутився в діяльність Держкомзема і Міністерства оборони або перебрав на себе їх функції підстав немає.

Що стосується перевищення ОСОБА_2. службових повноважень в частині невиконання вище згаданої Постанови № 8/11, то в судовому слідстві і під час судових дебатів прокурор виключив її з обвинувачення, висунутого проти ОСОБА_2

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, військовий апеляційний суд приходить до висновку, що звинувачення ОСОБА_2 у передачі приватній організації ППДУ «ДЦ» казарми військового містечка № 98, що спричинило тяжкі наслідки на суму 34 896 грн. не знайшло свого підтвердження, а в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.3 ст. 424 КК, у зв'язку з чим він на підставі п. 2 ст. 6 КПК підлягає виправданню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321, 323, 324 і 327 КПК України, військовий апеляційний суд

присудив:

ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 424 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 - підписку про невиїзд скасувати.

З набранням вироком законної сили речові докази по справі: Акт прийому - передачі окремих будівель військового містечка № 98 від 28 вересня 1998 року - зберігати в справі.

Судові витрати по справі витрачені на проведення судово-почеркознавчої експертизи № 1577 від 17 червня 2008 року в сумі 1 876 грн. 80 коп., судової будівельно - бухгалтерської експертизи № 1308 від 24 червня 2008 року в сумі 2 346 грн., а всього на суму 4 222 грн. 80 коп. віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений або на нього може бути внесене касаційне подання до Військової судової колегії Верховного Суду України через військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил протягом одного місяця з моменту його оголошення.