УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2007 року. Колегія судців Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - Капустіної Л.П. суддів - Дєдєєва Ю.С. - ЯзєваС.О. за участю прокурора - Сулєйманової Д.Н. захисника - ОСОБА_1.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2. та захисника ОСОБА_1. на вирок Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 лютого 2007 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженець м. Лебедін Сумської області, громадянин України, судимий: 11.10.2004 року за ч. З ст. 185, ч. З ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду АР Крим вирок змінено і призначено покарання у вигляді за ч. З ст. 186 КК України на 4 роки обмеження волі зі застосуванням ст. 69 КК України; відповідно до постанови від 29 липня 2005 року не відбутий строк покарання замінений більш м'яким у вигляді виправних робіт з відрахуванням в доход держави 10 % заробітку на 1 рік 9 місяців 12 днів; засуджений за ч. 1 ст. 317 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднана невідбута частина покарання за попереднім вироком і остаточне призначене покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2. судові витрати на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим 94 грн. 15 коп.
По справі вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2. визнаний винним і засуджений за те, що у 13 січні 2006 року, близько 13 годин 30 хвилин, надав ОСОБА_3. приміщення за місцем свого проживання за адресою Чорноморське,АДРЕСА_1, для виготовлення та вживання наркотичного засобу, яке ОСОБА_3. приніс з собою.
Справа № 11-570 Головуючий у першій інстанції- Стебівко О.І.
Категорія ч.І ст.317 КК України Доповідач - Капустіна Л.П.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок скасувати. Стверджує, що не надавав приміщення ОСОБА_3. для вживання наркотичного засобу, що він у цієї квартирі не проживає, а ОСОБА_3. самостійно проник без його відома в квартиру, в якій немає замка на вхідний двері. Також посилається на те, що судом першої інстанції не надано право на останнє слово.
В апеляції захисник ОСОБА_1. просить вирок щодо ОСОБА_2. змінити, призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, тобто застосувати ст. 69 КК України.
Заслухавши доповідача, захисника, який наполягав на задоволенні апеляцій, думку прокурора, про залишення вироку без змін, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції дослідив усі обставини, які могли мати значення для правильного вирішення справи, перевірив зібрані у справі докази та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини засудженого в наданні приміщення для незаконного виготовлення і вживання наркотичних засобів.
У судовому засіданні ОСОБА_2. свою вину не визнав. Однак вина засудженого підтверджена дослідженими у суді доказами, які узгоджуються між собою (свідченнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, висновками судово-медичних експертиз, а також протоколом допиту ОСОБА_2 у якості підозрюваного), з яких вбачається, що ОСОБА_2. дозволив ОСОБА_3. виготовити та вжити наркотичний засіб в приміщенні, яке знаходиться в його володінні.
Доводи засудженого про те, що він не надавав приміщення ОСОБА_3., а останній самостійно без дозволу заліз у його квартиру, яка не має замку на дверях, безпідставні та спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до встановлених судом фактичних обставин події злочину дії засудженого кваліфіковано за ч. 1 ст. 317 КК України правильно.
Із матеріалів справи вбачається, що суд при призначені ОСОБА_2. покарання врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, дані про особу винного (те, що він працює, характеризується посередньо).
Підстав для застосування щодо ОСОБА_2. ст. 69 КК України, про що просить в апеляції захисник ОСОБА_1. при розгляді апеляцій не встановлено.
Доводи засудженого ОСОБА_2. про те, що при розгляді справи в суді першої інстанції йому не надали останнє слово, спростовується матеріалами справи.
З протоколу судового засідання від 12 лютого 2007 року (а.с. 87-88) вбачається, що ОСОБА_2. надано останнє слово.
На протокол судового засідання зауваження не подавались.
Підстав для зміни вироку і задоволення апеляцій колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_2. та захисника ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 лютого 2007 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.