Справа № 2а-3930/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді – Гром Л.М.
При секретарі – Тищенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Будспеценергоресурси» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
В С Т А Н О В И В :
20.07.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будспеценергоресурси» та просить суд стягнути з відповідача 7055,56 грн. адміністративно-господарських санкцій та 203,52 грн. пені. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем 26.02.2010 року був поданий звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа. У відповідача не працювало жодного інваліда, таким чином невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робочих місце. Середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 14111,11 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сума адміністративно-господарських санкцій становить 7055,56 грн. ця сума до державного бюджету сплачена не була. Постановою Національного банку України від 07.07.2010 року № 320 встановлена 08.07.2010 року облікова ставка у розмірі 8,5 % річних. Розмір пені на день подання позовної заяви становить 203,52 грн. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовує тим, що на виконання вимог законодавства, зокрема Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року N 42 товариство з обмеженою відповідальністю «Будспеценергоресурси» 26.02.2010 року направляло до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідну звітність.
Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року N 420 «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення» ТОВ «Будспеценергоресурси» 09.11.09 року подало до міського центру зайнятості звіт форми N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" про наявність вакансії головного бухгалтера, але центр зайнятості не здійснив жодних заходів щодо направлення для роботи на вакантне місце інваліда. У зв'язку з цим ТОВ «Будспеценергоресурси» вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, що підтверджується і практикою Верховного Суду України.
Відповідач вважає, що Чернігівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів не надано суду доказів відмови відповідача в працевлаштуванні інвалідів, а також направлення на підприємство чи звернення самостійно, для працевлаштування інвалідів, адже відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Також представник відповідача зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Будспеценергоресурси» вчинило всі передбачені чинним на момент виникнення спору законодавством заходи спрямовані на працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві.
Представником позивача в судовому засіданні було надано заяву від 02.08.2010 року № 04 – 470/3609 про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 6955,56 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені 201,66 грн. у зв’язку з частковим погашенням заборгованості по сплаті санкцій в сумі 100 грн. згідно платіжного доручення № 48 від 19.05.2010 року.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11 серпня поточного року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 16.08.2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів є контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Фонд соціального захисту інвалідів має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів.
Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зокрема ст.19 передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42 затверджена форма звітності № 10-ПІ «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкція щодо її заповнення. Згідно п.3.1 Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до п.3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 1442/11722. За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.
Частиною 3 ст. 18 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, обов’язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають:
- у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць;
- у створенні для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
- у забезпеченні інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;
- у наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;
- у звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314 - працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Пунктами 11, 12 Положення місцеві органи соціального захисту населення: виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації; щомісячно надсилають державній службі зайнятості списки інвалідів, які виявили бажання працювати, із зазначенням професій, спеціальностей; подають державній службі зайнятості заявки на професійне навчання інвалідів; ведуть інформаційний банк даних про інвалідів, які працюють і бажають працювати.
Державна служба зайнятості: веде облік інвалідів, які звернулися за допомогою у працевлаштуванні; веде облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди; сприяє працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з таким проханням, з урахуванням рекомендацій МСЕК; щоквартально подає місцевим органам соціального захисту населення інформацію про працевлаштування інвалідів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки, що видана Чернігівським міським центром зайнятості № 07/3501 від 16.07.2010 року зазначається, що протягом 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Будспеценергоресурси» 09.11.2009 року надало інформацію про одне вільне робоче місце за посадою головний бухгалтер без зазначення категорії «інваліди».
Аналізуючи вищевикладене, оскільки обов’язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, то суд доходить висновку, що відповідачем було виконано вимоги чинного законодавства України щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, інформування відповідного центру зайнятості з метою їх працевлаштування та подання звітності до Фонду соціального захисту інвалідів.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 41, 70, 71, 104, 122 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів – відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Гром Л.М.