Справа  № 2-1334/10

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

 10 серпня 2010 р. Ковельський міськрасуд Волинської обл.,

          в складі: головуючого-судді Логвинюк І.М.,

                         при секретарі Щесюк Н.Й.,

            з участю:  позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі Волинської обл. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, мотивуючи тим, що 28.09.09 р. на 5 км а/д Ковель - Володимир - Волинський, відповідач, керуючи автомобілем марки «ЗІЛ-130», р..№ НОМЕР_1, виїжджаючи з прилеглої території АГНКС на головну дорогу, не надав переваги в русі  автомобілю марки «Форд – Транзит», р. № НОМЕР_2, що рухався на цій дорозі, що призвело до зіткнення автомобілів. Внаслідок даної ДТП, вона отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а автомобіль - механічні  пошкодження. З вини відповідача порушено її законні права та інтереси. Внаслідок злочинних дій відповідача вона зазнала суттєвих душевних страждань у вигляді сильного душевного хвилювання з приводу ДТП, відчувала фізичний біль та страждання в результаті отриманих ушкоджень. У зв»язку з ушкодженнями виникли зміни у її життєвих стосунках, так як вона не могла спілкуватись з друзями, перебуваючи на стаціонарному лікуванні. В даний час відчуває незручності, так як їй постійно болить, вона не може нею вільно рухати. Весь цей час вона була позбавлена можливості вести звичний спосіб життя. Вважає, що їй було завдано моральної шкоди, яку оцінює у суму 10 000 грн. Просить позов задовольнити, стягнути з відповідача на її користь 10 000 грн. моральної шкоди та судові витрати у справі.  

В судовому засіданні позивача позов підтримала повністю, обґрунтувавши його вищенаведеними доводами. Суду додатково пояснила, що після ДТП лише два перші дні лікувалась амбулаторно у Ковельській ЦРЛ, а надалі – стаціонарно та амбулаторно у вузловій лікарні ст. Ковель. Відповідач після розгляду щодо нього кримінальної справи жодним чином не відшкодував їй заподіну ним шкоду. Просить позов задовольнити, стягнути суму боргу та судові витрати у справі.

Відповідач в судове засідання не з»явився. Належно повідомлений. Причини неявки суду не повідомив, письмового заперечення проти позову суду не надав.  

    На думку суду, можливий розгляд справи у відсутності відповідача, з ухваленням,

відповідно до ст.ст.224 - 228 ЦПК України, за згодою позивача, заочного рішення у справі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, зібрані у справі, приходить до висновку, що позовні  вимоги підставні та підлягають до часткового задоволення.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає. серед іншого, у:

-   фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або

іншим ушкодженням здоров»я;

-   душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною

поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов»язана з розміром цього відшкодування.  

        Як вбачається з пояснень позивача, стверджується копією вироку Турійського райсуду Волинської обл.. від 29.01.10 р., відповідача визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а саме: у тому, що він 28.09.09 р. о 12 год. 15 хв., керуючи вантажним автомобілем марки «ЗИЛ-ММЗ-4502», д.№ НОМЕР_3, не маючи посвідчення на право керування відповідної категорії, в районі 5 км а/д Ковель – Володимир – Волинський, при виїзді на нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг з другорядної дороги на головну дорогу сполученням Ковель - Львів, грубо порушив ПДР, в результаті чого сталась ДТП, під час якої позивач як пасажир автомобіля марки «Форд – Транзит» отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого багатоуламкового перелому верхньої третини правої ключової кістки зі зміщенням, саден правого плеча, що відносяться до категорій тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Із копії висновку експерта № 678 від 30.11.09 р., слідує, що у позивача дійсно відмічені тілесні ушкодження у вигляді закритого багатоуламкового перелому верхньої третини правої плечової кістки зі зміщенням, садна правого плеча, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я.

Посилання позивача на ту обставину, що вона після отриманого ушкодження здоров»я тривалий час лікувалась стаціонарно та амбулаторно, на даний час наслідки травми зумовлюють продовження лікування, стверджуються:

- довідками № 32,6 ДЗ «Вузлова лікарня» ст. Ковель ДТГО «Львівська залізниця», з яких слідує, що позивач проходила курс лікування у хірургічному відділенні лікарні, відповідно, з 30.09.09 р. по 13.11.09 р. з  діагнозом – закритий перелом хірургічної шийки правої плечової кістки із зміщенням, та   з 11.01.10 р. по 22.01.10 р. з діагнозом постравматична осумкована гематома правого плеча;

- оглянутими в судовому засіданні: медичною картою № 2704-1313 стаціонарного  хворого на ім.»я позивача; медичною картою амбулаторного хворого № 11326 на ім»я позивача.

- копіями листків непрацездатності про лікування з діагнозом закритий перелом хірургічної шийки правої плечової кістки із зміщенням з 01.10.09 р. по 16.10.09 р.(стаціонарно), з 27.10.09 р. по 13.11.09 р.;

- довідкою про термін тимчасової непрацездатності для подання до страхової організації на ім.»я позивача про перебування її на лікуванні у лікарні з 30.09.09 р. по 16.10.09 р. з приводу закритого перелому хірургічної шийки правої плечової кістки із змішенням.

Посилання позивача на те, що вона в даний час припинила курс лікування через вагітність. стверджується  довідкою № 166 від 10.08.10 р., виданою районним пологовим будинком.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що у зв»язку з вчиненням відповідачем злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, позивачеві під час ДТП було заподіяно тілесні ушкодження що відносяться до категорій тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. За вчинення даного злочину відповідача притягнуто до кримінальної відповідальності. В результаті отриманих тілесних ушкоджень позивач, дійсно, тривалий час, а саме, з 30.09.09 р. по 23.01.10 р. стаціонарно та амбулаторно лікувалась з приводу отриманої травми. Суд вважає, підставними посилання позивача на таке обґрунтування заподіяння їй відповідачем моральної шкоди, як те, що у зв»язку з отриманою під час ДТП травмою, вона зазнала сильних душевних страждань, перенесла сильне душевне хвилювання, фізичний біль; що вона  тривалий час стаціонарно та амбулаторно лікувалась, що у січні 2010 р. вона також зверталась до лікувальної установи з приводу травми.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, суд вважає, що їх слід стягнути з відповідача на доход держави. Судові витрати, понесені позивачем, стягненню на її користь із відповідача не підлягають, оскільки вона, відповідно до ст..4 Декрету КМ України «Про Державне мито», була звільнена від сплати судового збору. Має право на звернення до суду із заявою про повернення зайво сплаченого нею судового збору.

              На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 213-218 ЦПК України, ст.ст.23,1167,1168 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 (сім тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на доход держави 70 (сімдесят) грн. судових витрат та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

         Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської обл. у слідуючому порядку: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом  десяти днів з дня отримання копії рішення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу подано не було.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Головуючий: