КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-5764/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"29" липня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого –судді Коротких А.Ю.,
суддів Глущенко Я.Б.,
Федорової Г.Г.,
при секретарі Вечер А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, відділу зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання дій незаконними та стягнення компенсації, -
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив визнати дії посадових осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області та відділу зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо нездійснення нарахування та непроведення виплат грошової компенсації за 2003-2008 роки, у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, визнати за ним право на виплату компенсації в сумі 31295,15 грн. за 2003-2008 роки, у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення та стягнути з відповідачів 31295,15 грн. зазначеної компенсації за 2003-2008 роки.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії посадових осіб відділу зони Чорнобильської атомної електростанції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо нездійснення нарахування та непроведення виплат грошової компенсації за 2003-2008 роки, у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення –незаконними, визнано за позивачем право на виплату компенсації за 2003-2008 роки, у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення в розмірі 15519,00 грн. та стягнуто з відділу зони Чорнобильської атомної електростанції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на користь позивача суму компенсації, у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення в розмірі 15519,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області подав апеляційну скаргу (з уточненням до апеляційної скарги), в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Колегією суддів встановлено, що позивач проходив службу у відділі зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області з 15.03.2003 року по 12.12.2005 року.
Під час проходження служби позивачу не було у строки, передбачені ст.24 Закону України «Про оплату праці», нараховано та виплачено частину доходів (заробітної плати).
11 січня 2007 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про стягнення з відповідача заборгованості по грошовому забезпеченню.
Постановою Чернігівського районного суду від 03.08.2007 року зазначений позов було задоволено в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03.08.2007 року –без змін.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу.
Колегія суддів звертає увагу на те, що спірні правовідносини регулюються нормами спеціальних законів. Однак, спеціальні норми, які регулюють відносини між службовцями та Міністерством внутрішніх справ України, не регулюють порядок остаточного розрахунку їх при звільненні. В такому випадку підлягає застосуванню трудове законодавство, як додаткове.
У випадку коли остаточний розрахунок не здійснено, як того вимагає ст. 116 КЗпП, до роботодавця застосовується вимоги ст. 117 КЗпП України.
Сума компенсації, після її розрахунку, проведеного у відповідності до «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, яка підлягає сплаті позивачу за порушення строків виплати части доходів, становить 15519,00 гривень.
Колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо того, що при винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції не врахував вимоги ч. 3 ст. 117 КЗпП України, оскільки частину третю вказаної статті виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України»від 20 грудня 2005 року № 3248-ІV.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність вимог позивача про стягнення грошової компенсації за 2003-2008 роки, у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову частково та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції –без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу представника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області –залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Глущенко Я.Б.
Федорова Г.Г.