Судове рішення #10516559

Справа № 2-3245/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2010 року                                         Слов’яносербський  районний  суд  Луганської області

 в  складі:

головуючого судді                                                      Котелевського В.О.,

при секретарі                                                                Бондаренко Г.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Слов’яносерськ позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Слов’яносербському  районі Луганської області, третя  особа  Головне Управління  державного казначейства України в Луганській області про стягнення донарахованої щорічної допомоги на оздоровлення,

 

    ВСТАНОВИВ:

      9 липня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Управління праці та соціального захисту населення в Слов’яносербському  районі  Луганської області, третя  особа Головне Управління державного казначейства України в Луганській області посилаючись на ту обставину, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно зі ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", йому щорічно повинна виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Проте, у 2009р. та 2010р.  щорічна допомога на оздоровлення йому ще не виплачена, що не  відповідає  законодавству і підтверджується   відповіддю відповідача від  24.06.2010 року.  Просить  суд  стягнути з відповідача  на його користь   донарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік у розмірі – 3025, 00 грн. та за 2010 рік у розмірі - 4440 грн.

      Просив суд  розглянути справу за його  відсутності.

      Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення   Слов’яносербської райдержадміністрації Луганської області в судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності та заперечення проти позову, в якому посилається, що Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що роз’яснення застосування цього закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 – 120 грн., щорічно за 2009 рік. УПтСЗН у Слов’яносербському  районі  Луганської області виплатили позивачу допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірах встановлених постановою. Крім того,  ст. 71  Закону України «Про Державний  бюджет України на 2009 рік» надано право КМУ  у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються  залежно від  розміру  мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, що й було зроблено, тобто, залишено в силі  постанову  КМУ  від  12.07.2005 року № 562, також відповідно до вищезазначеної постанови розмір щорічної допомоги на оздоровлення у 2010 році складає 120 грн. Станом  на  21.07.2010 року допомога не виплачена, у зв’язку з відсутністю фінансування. Саме цією постановою керувався відповідач при виплаті допомоги на оздоровлення позивачу, оскільки постанови КМУ, як і закони, є обов’язковими до виконання. Міністерство праці та соціальної політики України з 2007 року є головним розпорядником коштів, які направляються на компенсаційні виплати та допомоги. Згідно  з ч.2 ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет. Вважають, що виплати, пов’язані з компенсацією на оздоровлення зроблені законно і обґрунтовано.  У зв'язку з  чим просить у задоволенні позову відмовити.

     Третя  особа  - Головне Управління Державного казначейства України у Луганській області з позовом не згодні, надали суду заперечення на позовну  заяву, по якій  - головним розпорядником   коштів для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є  Міністерство праці та соціальної політики України. Відповідно до законів України про Державний  бюджет  України на 2009 та 2010 рік, розмір  виплат, призначених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відповідні роки визначається Кабінетом Міністрів України, а також що позивач отримував зазначені виплати в розмірах встановлених законодавством України, позовні вимоги не грунтуються  на нормах  чинного законодавства і задоволенню не підлягають.

            Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що  позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1  належить до другої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченнями  серії НОМЕР_1 від 20 жовтня 1992 року, перебуває на обліку у відповідача  та отримує пенсію.

Позивач 17 червня 2010 року звертався до Управління праці та соціального захисту населення у Слов'яносербському районі Луганської області про проведення  перерахунку грошової допомоги на оздоровлення  як ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

      В листі Управління праці та соціального захисту населення  Слов'яносербського району  Луганської області за № 1889 від 24.06.2010 року зазначено, що виплати проводяться у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 562  і вони зроблені цілком законно і обґрунтовано,  у 2010 році  вищевказана  допомога  призначена у розмірі  100 грн.

Суд вважає, що дії відповідача по виплаті позивачу допомоги на оздоровлення не відповідають закону.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи.

Згідно зі ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам 1 і   2 групи – п’яти  мінімальних заробітних плат, інвалідам   Ш групи  - чотири   мінімальних  заробітних плат, учасникам  ліквідації  наслідків аварії  на ЧАЕС  2 категорії – 5  мінімальних заробітних плат, учасникам  ліквідації  наслідків   аварії на ЧАЕС  3  категорії – 3 мінімальні заробітні  плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. В зв’язку з чим  суд вважає  посилання  відповідача  на постанову № 562  компенсаційні виплати особам, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи необґрунтованими, так як норми спеціального закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи"  передбачають виплати у розмірі кратному мінімальній заробітній платі, встановленій  Законом  на час здійснення виплат. Всупереч нормам  спеціального закону, зазначеними постановами встановлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.

Виходячи із загальних підстав пріоритетності  законів на урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст. 48  ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ЗУ  про встановлення  розміру  мінімальної заробітної плати на 2009 та 2010 роки, а не вказані  Постанови КМУ.

Отже в 2009р. та 2010р. позивач мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС  другої категорії, в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на місяць. Розмір мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  визначається на момент виплати.

            Відповідно  до ст. 55  Закону  України  „Про  Державний  бюджет  України на 2009 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України з 1 січня 2009 року  розмір мінімальної  заробітної плати  складає  з 1 квітня 2009 року – 625 грн.,  з 1 липня  2009 року -  630 грн.,  з 1 жовтня  2009 року  650 грн., з    1 листопада 2009 року -  744 грн.

            Відповідно до ст.  52 Закону  України  „Про Державний  бюджет  України на 2010 рік” прожитковий  мінімум  на одну особу, яка втратила  працездатність: з 1 січня  695грн., з 1 квітня -  706 грн., з 1 липня -  709 грн., з 1 жовтня  - 723 грн., з 1 грудня -  734  грн.

Відповідно  до ст. 53  Закону  України  „Про  Державний  бюджет  України на 2010 рік становити мінімальну  заробітну плату:  з 1  січня 2010 року  розмірі – 869 грн., з 1 квітня 2010 року – 884 грн.,  з 1 липня  2010 року -  888 грн.,  з 1 жовтня  2010 року -  907 грн., з    1 грудня 2010 року - 922 грн.

           При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач всупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) керувався постановою Кабінету Міністрів України №  562 від 12.07.2005 року, якою розмір такої допомоги встановлений - 120 грн.

            Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст. 48 Закону України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 212.07.2005 року  "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути  з відповідача  на користь позивача  щорічну   допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних  заробітних плат за 2009 рік у розмірі 3025 грн. та за 2010 рік  у розмірі  4440 грн.

           На підставі  викладеного, керуючись ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. ст. 10, 60, 212, 214 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов'яносербського району Луганської області, третя особа Головне Управління  державного казначейства України в Луганській області про стягнення донарахованої щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік у розмірі 3025 грн. та за 2010 рік у розмірі 4440 грн. задовольнити.  

Стягнути  з Управління праці та соціального захисту населення Слов'яносербського району  Луганської області на користь ОСОБА_1 суму щорічної допомоги на оздоровлення за  2009 рік у розмірі – 3025 (три тисячі двадцять п’ять) грн. та за 2010 рік у розмірі -  4440 (чотири тисячі чотириста сорок) грн., всього 7465 (сім тисяч чотириста шістдесят п’ять) грн.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Слов'яносербського  району    Луганської області держмито на  користь держави в сумі - 51 грн. та ІТЗ в сумі - 120 грн.

             Рішення  суду може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду.

             Апеляційна  скарга на рішення  суду  подається протягом десяти днів  з дня його  проголошення. Особи, які  брали участь  у справі  але  не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення  можуть подати апеляційну  скаргу протягом  десяти днів з дня  отримання копії цього  рішення.      

                            Суддя                                                                                                                                  Котелевський В.О.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація