ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ
Копія
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2010 року м. Севастополь
Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:
головуючого ЛЕСЯ В.І.,
суддів ЮНЕНКА М.О., КУПЕЛЬСЬКОГО А.В.,
за участю прокурора відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України ДАЦЮКА Є.В., представника військової частини 3011 ДУЙЛОВСЬКОГО О.В.,
розглянула у судовому засіданні в апеляційному порядку кримінальну справу за апеляцією командира військової частини 3011 на вирок військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону від 2 лютого 2010 року, яким військовослужбовця військової частини 3011, солдата, що проходить військову службу за контрактом
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого, на військовій службі з серпня 2009 року,
засуджено за ч. 1 ст. 424 КК України, із застосуванням ст. ст. 60, 69 того ж кодексу, до арешту строком на 6 (шість) місяців.
На користь потерпілого з військової частини 3011 стягнуто в порядку відшкодування моральної шкоди 25 000 (двадцять п’ять тисяч) грн., матеріальної шкоди 1500 (тисячу п’ятсот) грн. 23 коп.
ОСОБА_4 визнано винними у перевищені військовою службовою особою влади та службових повноважень, що заподіяло істотну шкоду.
Як установив суд, злочин вчинено за таких обставин.
__________________________________________________________________
Справа № 11-8-2010 Головуючий у суді 1ої інстанції КОВАЛЕНКО В.Д.
ОСОБА_4, будучи військовою посадовою особою, здійснюючи функції представника влади, 4 вересня 2009 року виконував обов’язки по охороні громадського порядку в м. Кривий Ріг в якості патрульного пішого патруля. В порушення ст. ст. 11, 128 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст. ст. 3, 5, 13 Закону України «Про міліцію», з метою продемонструвати свою фізичну превагу над громадянином ОСОБА_5, який зробив йому зауваження в зв’язку з недостойною поведінкою та попередив його, що є учасником бойових дій в республіці Афганістан, інвалідом війни 2-ї групи, перевищуючи надану йому владу та службові повноваження, діючи з невірно зрозумілих інтересів служби, на території ринку по вулиці Панкеєва близько 18 години того ж дня безпідставно образив потерпілого, умисно застосував до нього фізичне насильство, наніс 3 удари кулаками по обличчю, спричинивши йому перелом кісток носа зі зміщенням уламків, синяк на обличчі, крововилив в склеру і контузію правого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров’я. Діями ОСОБА_4 заподіяно істотну шкоду.
В апеляціях командир військової частини 3011 не оспорює фактичні обставини справи і правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, але вважає що цивільний позов потерпіло задоволено необґрунтовано.
В обґрунтування своїх доводів він посилаються на те, що позов пред’явлено до ОСОБА_4, а суд першої інстанції без повідомлення сторони, визнав відповідачем за позовом військову частину 3011 та без участі представника частини прийняв рішення по справі.
Заслухавши доповідь судді КУПЕЛЬСЬКОГО А.В., пояснення представника військової частини 3011 та прокурора у підтримання апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що апеляція підлягає задоволенню, з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні пред’явленого йому злочину відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, які не викликають сумнівів у своїй достовірності. Дії засудженого судом кваліфіковані правильно.
Покарання призначено ОСОБА_4 відповідно до вимог закону і з урахуванням даних про його особу та ступеня тяжкості вчиненого ним злочину.
Разом з тим, при вирішенні цивільного позову потерпілого суд не дотримав вимог закону і постановив рішення, яке не можна визнати законним та обґрунтованим з таких підстав.
Відповідно до ст. 51 КПК України цивільним відповідачем може бути притягнуто підприємства, установи та організації, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого. Про притягнення як цивільного відповідача суд виносить ухвалу. Цивільний відповідач або його представник має право: заперечувати проти пред'явленого позову; давати пояснення по суті пред'явленого позову; подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються цивільного позову, брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії суду, а також подавати скарги на вирок і ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову.
Згідно зі ст. 268 того ж кодексу цивільний відповідач та його представники мають право: бути присутніми при розгляді справи в суді, заявляти відводи і клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, давати пояснення, брати участь у дослідженні доказів і в судових дебатах щодо доведеності вчинення злочину і його цивільно-правових наслідків.
Ці вимоги закону під час розгляду справи місцевим судом дотримані не були.
Так, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_5 на досудовому слідстві пред'явив до ОСОБА_4 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1110грн., пов'язаної з його витратами на лікування та відновлення пошкодженого майна, а також моральної шкоди в сумі 25000 грн., пов'язаної з вчиненням відносно нього злочину (т.1 а. с. 88-89).
18 січня 2010 року цивільним відповідачем по справі було визнано ОСОБА_4 (т.1 а. с. 226), який будучи допитаним в якості обвинуваченого, виказував намір добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну потерпілому.
Як видно з протоколу судового засідання, потерпілий підтримав свій позов і заявив, що відповідачем належить визнати військову частину. Суд в судовому засіданні належним відповідачем визнав військову частину 3011, а представником частини визнав прокурора, що підтримував обвинувачення. Між тим, представника військової частини до слухання справи суд не залучив, копії позовної заяви не направив і пояснення стосовно позову не отримав.
В матеріалах справи відсутнє повідомлення командиру військової частини 3011 про визнання частини відповідачем по справі і про дату розгляду справи.
У зв’язку з цим військова частина 3011 була позбавлена тих прав, якими цивільний відповідач як учасник процесу наділяється.
Окрім того, суд встановив розмір матеріальної шкоди в сумі 1500,23 грн. і зазначив у вироку, що саме такі витрати поніс позивач на придбання ліків - 80 грн., проведення операції пошкодженого носа – 500 грн., встановлення протезів зубів – 690 грн., в зв’язку з пошкодженням годинника – 80 грн., верхнього одягу – 150,23 грн. Між тим суд не врахував, що у наданих позивачем і досліджених судом документах містились дані про витрати тільки на ліки та встановлення протезів зубів – 690 грн. Доказів на підтвердження витрат на проведення операції пошкодженого носа – 500 грн, і в зв’язку з відновленням пошкодженого годинника – 80 грн., верхнього одягу – 150,23 грн. позивач не надав. При цьому суд не з'ясовував і не встановив наявності причинного зв'язку цих витрат з діями ОСОБА_4 і їх наслідками.
Вирішуючи позов у частині відшкодування моральної шкоди і визнаючи необхідним стягнути моральну шкоду на користь позивача у сумі 25000 грн., місцевий суд не мотивував належним чином свого рішення та не навів у вироку підстав, з яких визнав позов у цій частині доведеним саме у зазначеному розмірі.
З огляду на викладене, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що цивільний позов по справі вирішений неправильно.
Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону від 2 лютого 2010 року стосовно ОСОБА_4 в частині вирішення позову потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд до того ж суду в порядку цивільного судочинства.
При новому розгляді суду належить розглянути справу відповідно до вимог закону та постановити законне й обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366. 368,370, 374 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду Військово – Морських Сил
у х в а л и л а:
Апеляцію командира військової частини 3011 задовольнити.
Вирок військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону від 2 лютого 2010 року стосовно ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову потерпілого, скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в порядку цивільного судочинства.
Дійсна за належними підписами.
З дійсною вірно:
Суддя військового апеляційного суду
Військово – Морських Сил А.В. КУПЕЛЬСЬКИЙ